Якщо податкову реформу не закінчити, бізнес втече з України

Ухвалені зміни до Податкового кодексу є наслідком компромісу між урядовим та парламентським проектами податкової реформи.

Занадто різні бачення податкового майбутнього країни двох гілок влади призвели до того, що новий бюджет фактично діятиме не на новій, а на злегка оновленій податковій базі.

На перший погляд здається, що і на тому добре, адже компроміс знайдено, а значить, країна матиме бюджет, що дозволить отримати довгоочікуване зовнішнє фінансування. З тактичної точки зору, все правильно. Однак внесення певних змін до Податкового кодексу – це ще не податкова реформа. Парламентарії та урядовці погодилися перенести розробку останньої на наступний рік, відтак реформа вступить в силу в кращому разі не раніше 2017-го.

Чому це погано? Річ у тім, що бізнес вкрай негативно реагує на будь-яку непередбачуваність. Тому нестабільність в оподаткуванні (в Україні зміни до податкового законодавства приймалися майже 30 разів) вкрай негативно впливає на розвиток підприємництва та, звісно, відлякує іноземні інвестиції. Жодна компанія не вкладатиме капітали в країну, де податкова політика змінюється по декілька разів на рік, не говорячи вже про те, що в подібних умовах бізнесу значно комфортніше в тіні.

Тож поки уряд і парламент відстоюють кращий, на думку кожної зі сторін, варіант податкової реформи, виступаючи за створення кращих умов для бізнесу та інвестицій, сама тривалість і дискусійність цього процесу вже є одним з вагомих негативних чинників розвитку підприємництва і залучення інвестиційних активів у вітчизняну економіку. Чим довше ми вирішуємо, як детінізувати економіку податковими стимулами, тим більше економіка ховається в тіньовий сектор від невизначеності законодавців.