Україна-2016. Що варто очікувати від наступного року

Які політичні тенденції чекають Україну в 2016 році, до чого треба готуватись, а чого очікувати не варто.

2015 рік був надзвичайно важливим для української політики. Країна почала рік з оновленою проєвропейською владою, яка мала б реформувати систему, впроваджувати європейські цінності. Чи виконало нове українське керівництво вимоги народу? Питання дискусійне, адже рік насичений  як негативом, так і певними успіхами.

Ясно одне, враховуючи помилки цього року, треба робити висновки та готуватись до наступного року. Тож, які політичні тенденції чекають Україну  в 2016 році, до чого треба  готуватись, а чого очікувати не варто.  

Власне, радикальних змін в українській політиці годі чекати, адже проєвропейська стратегія України ще має великий кредит довіри населення, натомість певні проблеми пов’язані з окремими персоналіями, тому в наступному році можливі певні кадрові зміни, які не вплинуть на ситуацію в цілому. Тож, якою Україна буде в 2016 році?

Війна не закінчиться:

Очевидним є продовження замороженої війни на Донбасі. По-перше, вона все ще грає на користь росіянам, оскільки це виснажує і без того проблемний український бюджет. Оскільки санкції проти Росії відчутно вдарили і по європейських країнах, то скоріш за все ЄС не буде ризикувати і частково зніме економічні обмеження з Росії вже наступного року.

Хоч і нестабільна, але коаліція:

Вже зараз політичні експерти дискутують на тему того, чи розпадеться проєвропейська парламентська коаліція, адже станом на  кінець грудня,  з неї вийшла Радикальна партія О.Ляшка, а Самопоміч і ВО Свобода знаходяться у підвішеному стані. Це свідчить про відсутність єдиної стратегії розвитку держави. До того ж, гостро стоїть питання відставки прем’єра - Арсенія Яценюка, що на думку деяких експертів може підірвати і без того хитке становище . Їх побоювання пов’язані з погрозами Народного Фронту вийти з парламентської коаліції в разі відставки прем’єра. Проте, в наступному році коаліція залишиться тою ж самою, адже Народний фронт вже зараз має наднизькі рейтинги, і за умови парламентських виборів не зможе повторити минулого успіху. Це розуміє і Народний фронт, тому партія А.Яценюка навіть не висувала кандидатів на місцеві вибори.

Реформуй – не реформуй…:

Основна причина незадоволення українців новою владою – кволе впровадження реформ. І дійсно, тут набагато більше негативу, аніж навпаки. Зміни якщо і впроваджувались, то не системно, з довгою імплементацією нових законів. Часто ініціативи «топили»  через політичну боротьбу між відомствами та комітетами Верховної Ради (реформа охорони здоров’я). В 2016 році ця тенденція теж буде присутня,  влада форсовано впровадить тільки ті реформи, які потребує Єврокомісія  для досягнення візової лібералізації. Решту ініціатив,  скоріше за все, влада буде впроваджувати у звичному для нас режимі – затягувати як тільки можна.

В Європу без віз:

Листопад приніс чудову новину з Брюсселя: питання безвізового режиму зрушило з мертвої точки. Єврокомісія почала процедуру візової лібералізації для України. Європартнери зробили висновок, що Україна майже в повному обсязі прийняла «безвізовий пакет» законів.   Тепер українська сторона має ухвалити решту законів, та імплементувати їх, тобто ввести в дію, поки рішення Єврокомісії проходить через Європарламент та Європейську раду.  Очільник МЗС Павло Клімкін впевнений, що безвізовий режим українці отримають вже влітку, проте, враховуючи, що в 2016 році ми матимемо хитку коаліцію, то фінальний етап лібералізації може відкластись на певний термін.

Олігархи збережуть свій вплив:

Основна тенденція 2014-2015 років – послаблення впливу олігархів, внаслідок економічної нестабільності України, втрату Кримського півострову, війну на Донбасі та розрив економічних відносин з Росією. Саме тому олігархи пішли на часткове примирення, врегулювання відносин з українською владою. Валерій Коломойський, наприклад, був звільнений з поста губернатора Дніпропетровської ОДА внаслідок конфлікту з Президентом через  Укртранснафту. Коломойський спробував відновити вплив через реалізацію перспективних політичних проектів, проте на виборах його протеже не отримали позитивних результатів. Очевидно, що олігархи стануть більш активно йти на певні домовленості з владою, що збалансує політичну ситуацію в країни на певний термін.

Чекати відставки прем’єра не варто:

Відставка Яценюка - найбільш актуальна тема останнього місяця. По-перше, рейтинги А.Яценюка аномально низькі, по-друге, його «звіт» в Верховній Раді яскраво продемонстрував «довіру» парламенту до уряду. Звинувачення у не системному підході до впровадження реформ теж адресовані Яценюку. Відставка прем’єра на фоні останніх подій була неможливою тільки через необхідність увійти в новий рік з головою уряду. Основні події розгорнуться після прийняття податкового кодексу та бюджету. Але є всі підстави вважати, що наступний рік пройде без значних кадрових змін в Кабінеті Міністрів, тим паче, що прем’єр поки що влаштовує європейських та американських партнерів.