Проблема західної толерантності

Жахливі події, що відбулися 13 листопада в Парижі та забрали життя більше сотні мирних людей, в черговий раз показали, що з терористами не можна бути толерантним.

Довгий час Європа намагалася не помічати загрози радикально налаштованих ісламістів. Те, що відбувалося в Сирії, залишалося лише там. Відразу було очевидно, що обмеженої серії авіаударів по місцям дислокації Ісламської держави недостатньо, аби знищити терористичну загрозу. Але Захід не бажав витрачати власні ресурси, фінансові та людські, задля забезпечення спокою у Сирії, сподіваючись, що їх не торкнеться весь жах ісламського терору. На жаль, така позиція стала фатально помилковою.

Франція, відома своєю толерантністю та мультикультуралізмом, від цього і постраждала. Криза біженців, які величезним потоком ринули до Європи, ставить перед нею складні завдання,  в числі яких - відмовитися від політики терпимості. І те, що серед терористів були громадяни Франції, підтверджує необхідність рішучих дій у питанні біженців, в першу чергу - з ісламських держав. Подолати прірву, яка існує між європейськими та ісламськими цінностями, зараз практично неможливо і треба бути готовими до посилення релігійно-етнічного протистояння.

Заходу треба припинити виражати занепокоєння терористичними діями.  Цього недостатньо для перемоги над тероризмом, де б він не мав місце - у Франції, Сирії чи деінде ще. Все, що потрібно наразі - рішучі дії, а не декларації. Якщо після терактів у Парижі не розпочнеться повномасштабна військова операції на території Сирії, очевидно, Заходу доведеться ще не раз оплакувати жертв терористичних атак екстремістів.