В України немає шляху назад

Прийняття Верховною Радою основного пакету «візових» законів засвідчило, що Україна рухається у напрямку євроінтеграції.

Прийняття Верховною Радою основного пакету «візових» законів засвідчило, що Україна рухається у напрямку євроінтеграції. Парламенту вдалося подолати перепони, що чинились окремими політсилами, та ухвалити низку рішень, які можна назвати доленосними для країни. Однак прийняті законопроекти - лише початок величезної роботи, яку треба буде провести владі для втілення обіцяних реформ у життя. Одні лише закони - не панацея, яка враз може вилікувати всі недоліки політичної системи України, включаючи корупцію, слабкість судової та правоохоронної системи, неефективність економіки тощо. Текст на папері ніколи не був і не стане ідентифікатором справжніх змін.

Виконавши вимоги ЄС у сфері законодавства, Україна вже не може повернути назад. Наші партнери чекають від нас подальших трансформацій, тому одними деклараціями та намірами навряд чи можна обмежитися. Фінансова допомога з боку США і МВФ, як і лібералізації візового режиму між Євросоюзом та Україною, можливі лише у тому випадку, коли реформи будуть доведені до кінця. Неодноразові заяви західних лідерів переконують, що не можна зупинятися лише на прийнятті законів - завдання полягає в їх реалізації.

Кінцевою метою повинно стати реальне проведенням реформ у відповідних областях. Тільки тоді законотворчість перестане бути простим замилюванням очей суспільству і Заходу. У свою чергу, стимулювати зміни в країні має громадськість, від якої вимагається тримати у тонусі чиновників та політиків і не дозволяти їм зупинятися на шляху втілення реформ.