Дніпропетровськ був і буде головним донором державного
бюджету, і те що місцевий егоїзм не домінує в системі управління областю
насправді робить обласну адміністрацію справжнім загальнонаціональним
органом управління.
Мова
не про зазіхання на права центру і не про податковий егоїзм, мова про
те, що обласні адміністрації головних донорів бюджету є справжніми
провідниками державної політики, доказовим прикладом того що місцеві
влади в стані формувати загальнодержавну політику, і їхнє місце в
системі державної влади аж ніяк не менше місця міністерств. У нас
найбільш резонансними медійними фігурами серед голів ОДА стали абсолютно
відмінні фігури, і ця медійність не є запорукою їхньої успішності на
посаді. Чим більше резонує той чи інший політик на посаді, тим меншою
потім виявляється результативність його управлінських кроків. Увагу
медіа завжди притягують персонажі на зразок Саакашвілі чи Москаля, і їх
поведінка все більше і більше нагадує поведінку політичних фріків, в той
сам час наприклад Валентин Резніченко, голова Дніпропетровської ОДА
запропонував громаді області еволюційну покрокову модель змін і область
маленькими результативними кроками долає набагато більшу дистанцію
реформ , ніж області з медіаперсонами.
Валентин
Резніченко демонструє впевненість і стабільність, а значить
Дніпропетровщина - стає головним стабілізатором країни, як би і в які
крайнощі не пробували втягнути державну владу її опоненти. В наш
нервовий час це рідкісний талант - не піддатися на забаганки вуличної
політики і її лідерів. Але ж Дніпропетровщина - унікальний регіон, вона є
дзеркалом української перспективи для окупованих територій, це не
непрогнозовна Харківщина, це якраз прогнозована територія, для якої
попри сусідство з розбомбленим Донбасом увага інвесторів не зменшується.
І тут для Резніченка, попри з медійною звичкою порівнювати його з
Саакашвілі, а Резніченко перебуває в більш жорстоких умовах, якраз більш
інтригуюча ситуація. Індустрія Дніпра, разом з її індустріальними
"генералами" є більш стимулюючим фактором для висококласного управлінця,
ніж ситуація і Одесою.
Саакашвілі
веде медійну партію, а Резніченко - економічну. Тому й медійний образ
Саакакшвілі ефектніший, але це ефект короткостроковий. Резніченко -
політичний стайєр. Короткостроковий ефект демонстрував його
попередник,заводячи область в систему конфліктів, і якщо Резніченко
поталанило загасити конфліктні сценарії, то це набагато значніша
перемога ніж показова але безрезультативна боротьба з корупцією того ж
Саакашвілі.