Поглядом птахів або як змінити систему?

- Чи будуть майбутні цивілізації «розумних комах» досліджувати рештки динозаврів і людей, залежить від кожного з нас!

     Деякі речі можна побачити, образно кажучи, подивившись на них з висоти пташиного лету. Зверху, здалеку, зі сторони. Щоб побачити і зрозуміти систему, треба стати, піднятись над нею.

      Хоча ми і не є спеціалістами, запрошую подивитись на деякі людські проблеми з позиції науки, зокрема через призму вже відомих сучасній науці законів. А там де немає можливості опиратись на них, та там, де немає можливості активними експериментами перевірити якусь гіпотезу, підемо шляхом пасивного спостереження, ментальної побудови, використання різних непрямих доказів і упереджуючи гіпотез, іноді навіть екзотичних.

      В багатьох цих гіпотезах фігурують моделі світу, де простір має набагато більше вимірів, ніж відомий нам трьохвимірний варіант. Йдеться про наш світ. Математичне поняття «гіперплоскість» стверджує, що простір меншого розміру ділить простір більшого розміру на дві половини.

      Отже, розглянемо одну із гіпотез, згідно якої наш світ є своєрідним рубежем між світами добра і зла, між «+» та «-». Лінія «фронту» цих світів проходить в душах людей. Люди, в свою чергу, є складовою частиною земної біосфери і на даний час є основною силою, яка впливає на біосферу планети, яка, як всім відомо, є єдиною системою, єдиним організмом, який розвивається аналогічно будь-якому іншому високоорганізованому живому організмові.

      Сама біосфера складається з екологічних ніш і популяцій в них, які об’єднані між собою трофічним ланцюгом, де кожен є їжею для інших, по замкненому циклу. Цей трофічний ланцюг (зв'язок) може повноцінно функціонувати тільки в тому випадку коли популяції будуть займати в ньому свої екологічні ніші, включаючи і людей.

      Популяція, яка вийшла із своєї екологічної ніші, порушує кругообіг біологічної енергії і виводить біосферу з балансової рівноваги. Людство, як популяція, вже давно вийшло із своєї екологічної ніші і несе пряму загрозу своїй же системі.

      Біосфера всіма можливими варіантами (діями) послаблює негативний «-» вплив  людей, що на практиці означає зменшення кількості індивидів популяції до розміру можливостей екологічної ніші. Звідси різноманітні війни, катастрофи та епідемії. Але не дивлячись на це наша популяція продовжує неухильно збільшуватись кількісно. Без якісних змін. А це означає, що Людина є в реальному конфлікті із Біосферою, що вже і так  наблизило ситуацію до незворотніх глобальних кризових явищ. Поряд з тим  існує реальна загроза загибелі людської цивілізації. Та й сама біосфера, як організм, народжується, живе і помирає. Від науковців нам відомо про те, що колись існувала біосфера в якій домінували папороті та динозаври. Невже наша черга?

      Це було сказано про екологію в глобальних масштабах. Але я б не обмежував термін «екологія» до сприйняття її, як рівня чистоти повітря чи води, на мою думку це й чистота помислів людських. Добра думка - добре слово - добре діло!  Перш ніж подумати-подумай!

      Однак в нашому багатовимірному світі є місце «злу», цьому негативному мутагенному фактору під знаком «-», який тим не менше стимулює розвиток позитивних явищ, під знаком «+». Проблема є лишень в співвідношенні, тобто в перевазі одного з полюсів. Якщо переможе «-», то загибель чекає всіх, а якщо переважатиме «+», то й «-» житиме, хоча й за певними правилами.

     Всі зміни треба починати з змін у людській свідомості. Через пробудження та підготовку до переходу людства у інший стан, можливо - не фізичний. Через спільний розвиток природи і суспільства, нові моральні принципи.

      Оцінивши те, що діється з людьми, починаєш розуміти, що силою людську свідомість не зміниш і не зробиш щасливим. Захотіти змін вони повинні самі, а підказок, як це зробити є навкруги в достатній кількості. Наприклад – Закони Божі. Але коли немає бажання працювати над собою, в дію вступають інші механізми впливу. Примусові!

      Наша рідна біосфера, знаючи про неминучу загибель, допомагає нам. Чим менше у людей буде часу на усвідомлення своєї місії, на перебудову свідомості, тим сильніший буде тиск «-» полюсу. Нечисті люди своїми діями допомагають більш-менш готовим до «переходу» людям, створюючи їм труднощі, щоб ті зростали їх долаючи. Самі ж нечисті люди скоріш за все загинуть. Тут одночасно вступає в дію багато законів, відомих і не відомих. Одним із них є універсальний принцип Ле-Шателье-Брауна: кожна система прагне зменшити вплив зовнішніх чинників, які діють на неї. Кожна дія викликає протидію тощо. Біосферна криза вже неминуча, все зайшло занадто далеко.

     Час пішов вже на секунди. Тому зла навкруги здійснюється надто багато. Зупинити його та системну кризу одній людині непосильно, але в неї ніхто не забрав можливість почати з себе, для цього їй потрібно не приймати участь у поширенні зла, перестати бути байдужими. Спаси себе і поряд  з тобою… Кожна людина є частиною системи, тому змінюючи себе – змінюєш систему. Але будь-яка велика дорога починається з першого кроку. В правильному керунку! До пробудження!

      Не слід займатись накопиченням матеріального і тлінного. Бо не варто забувати, що все, що ти маєш в цьому житті, ти можеш втратити в одну мить. А через мить –  щось повернути. Пам’ятайте це, коли зберетесь іти, якщо не по трупах так на компроміси з власним суддею – совістю! А йдучи по трупах втратиш те, що вже не повернеться ніколи – власну душу. Це незворотньо!

      Огляньтесь! Що ви бачите навкруги? А бачите ви, що на дорозі, на сходинках до влади неможливо протиснутись. Ті, що пропихаються туди, забувають, що влада сама по собі, нікому не дається. До неї є вагомий довісок – інтриги та бруд. Та й великі гроші так просто ні до кого не йдуть. Бажаючих надто багато. І грошей їм завжди не вистачає. Тому і там і там – завжди бій, бій на смерть. Такі правила. Однак вибір – за тобою!

      Сумнівно, що цей шлях допоможе розвиткові твоєї свідомості. Це можливо в двох випадках: якщо ти йдеш до влади, щоб «правильно» допомогти людям, не будучи засліплений золотим блиском, або, коли вчасно, зробивши висновки, «зіскочити» з цього «потягу душевної смерті». Перший варіант надзвичайно важкий і небезпечний, але результат вартує того.

      А поки що ми  маємо глобальний регрес, масову деградацію, ріст «-» полюсу, який веде до глобальної катастрофи, яка або, все-таки, змусить людей через страждання прийняти для себе рішення змінитись, або, скоріш за все – «переформатує» Біосферу, вже без людей.

       Висновок: чи будуть майбутні цивілізації «розумних комах» досліджувати  рештки динозаврів і людей, залежить від кожного з нас!

                                                                                                              Андрій Степаненко