Правда про реструктуризацію держборгуборгу

Частина 1

Уряд відрапортував про надзвичайне досягнення – угоду з кредиторами укладено, дефолту уникли, 20% держборгу України буде списано. Вже лунають заяви про спрямування зекономлених коштів на виплату зарплат і пенсій, про новий етап в розвитку української економіки. Проте, насправді, досягнута угода заганяє Україну в боргову кабалу, ставить хрест на її економічному зростанні та надіях нашого народу на краще життя.

Попри заяви про уникнення дефолту, укладання угоди з кредиторами щодо реструктуризації боргу і є дефолт. Згідно до проспекту емісії облігацій, Україна зобов’язувалась сплатити борг на конкретну дату. Досягнута угода передбачає, що оплата в ці терміни не відбудеться, більш того, частина боргу списується, отже, інвестори не отримають вкладених коштів. Одразу після оголошення про угоду з кредиторами, міжнародне рейтингове агентство Fitch знизило суверенний рейтинг України до рівня «С», що означає – дефолт неминучий. Безпосередньо дефолт настане при обміні старих облігацій на нові – вже іншого номіналу й інших термінів погашення. Тоді міжнародні рейтингові агенції присвоять Україні рейтинги «RD» або «SD», що означає обмежений або вибірковий дефлот. Тривалий час керівництво України лякало людей дефолтом і хвалилося, що рятує країну від нього. Тож коли дефолт став невідворотнім, вони намагаються всіляко його приховати. Король виявився голим.

В самому дефолті нічого надзвичайного немає. Він був абсолютно прогнозованим. Україна має біля 70 млрд.доларів державного та гарантованого державою зовнішнього боргу. Погасити його немає чим ні зараз, ні у віддаленій перспективі. Щороку Україна витрачає понад 3 млрд.доларів лише на сплату відсотків по ньому. Гасити борг та сплачувати відсотки країна може за рахунок позитивного сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами. Нажаль, сальдо ,за винятком окремих років, в Україні стабільно негативне. Тож, як правило, вона розплачується за кредити та відсотки, новими кредитами. Система державних фінансів України нагадує фінансову піраміду, яка рано чи пізно збанкрутує. Іноземні кредитори вже давно не довіряють Україні. Протягом кількох років вона не може залучати гроші на міжнародних фінансових ринках. Кредити від міжнародних фінансових установ, які вдалося залучити останнім часом – результат політичних угод.

Але повернемося до самої реструктуризації. Згідно до повідомлень п.Яресько, під реструктуризацію підпали облігації України на суму приблизно 19 млрд.доларів. З цієї суми має бути списано 3,6 млрд.доларів. Решта продовжено на 4 роки. При цьому відсоткова ставка збільшується з 7,22% до 7,75% річних. Неважко порахувати, що продовження терміну погашення облігацій і збільшення ставки купону призведе до того, що Україна додатково сплатить кредиторам 4,8 млрд.доларів, що перевищує на 1,2 млрд.доларів суму так званого списання. Замість економії коштів, Україна збільшує виплати. Єдиним позитивним моментом є продовження позики на 4 роки. Але це не вирішує проблему державного боргу, а лише переносить проблему на пізніший термін. Ставка в розмірі 7,75% є надзвичайно високою. Нагадаємо, що облікова ставка ФРС США та ЦБ ЄС становить 0,25%. Така ж приблизно ставка міжбанківського ринку та банківських депозитів в США та ЄС. Отже, для інвесторів ставка 7,75% є більш ніж привабливою. А для України, вона є величезною проблемою, яка спустошує бюджет і нагромаджує державний борг.