Верховна Рада України
Кабінет Міністрів України
Найрезонанснішою подією цього тижня, беззаперечно, є прийняття Верховною Радою України проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України» у першому читанні.
Зібрання законодавців на позачергову сесію саме в понеділок 31.08.15 було обрано недарма, політтехнологи чинної влади готували суспільство до прийняття цього рішення заздалегідь, починаючи з п’ятниці, створюючи подушку позитиву, яка повинна була мінімізувати негатив та соціальні хвилювання.
Пропонуємо простежити та співставити події, які насправді тільки ззовні схожі на випадковості.
Так, у п’ятницю офіційні особи уряду повідомили про досягнення згоди з комітетом кредиторів у питанні реструктуризації зовнішньої заборгованості. На рівні середньостатистичного українця цей меседж приніс вдаване уявлення про перспективне покращення економічної ситуації в країні, початок виходу з кризи (деталі угоди для широкого загалу стали відомі тільки на вихідних, однак вони не всім цікаві, і також варто зазначити, що, крім прес-релізів, не було опубліковано жодного офіційного документа з цього приводу).
У неділю – чергова порція згодованого соціуму позитиву: уряд України вносить до парламенту законопроект про збільшення соціальних стандартів для майже 12 мільйонів українських громадян. Про це заявив у «10 хвилинах» прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.
У своїй «телевікторині» він зазначив, що протягом дев’яти місяців уряд багато зробив для стабілізації фінансово-економічного сектору: «Наприклад, тільки в серпні нам вдалося додатково за рахунок детінізації і боротьби з корупцією в Державній фіскальній службі зібрати майже два мільярда гривень податку на додану вартість. Це те, що раніше розкрадалось по кишенях корупціонерів, і це те, що зараз попало в державну казну».
«Ми разом із президентом прийняли рішення щодо необхідності підвищення соціальних стандартів».
Загальний фінансовий ресурс, який необхідно було знайти, становив близько 10 мільярдів гривень: «Ми їх знайшли».
«Наші пенсіонери, які потребують найбільшої допомоги від держави, також отримають підвищення пенсії. Таке підвищення буде стосуватися 7,5 мільйонів українських пенсіонерів. І мінімальна пенсія буде становити 1074 гривні», – наголосив Арсеній Яценюк.
«Мінімальна заробітна платня, яка сьогодні в країні становить 1218 гривень, з 1 вересня цього року становитиме 1378 гривень», – наголосив він.
На завершення свого розважального виступу він зазначив: «Це той рідкий випадок, коли уряд турбується не про підвищення політичних рейтингів, а про підвищення заробітних плат, пенсій і соціальних стандартів. Прем’єр-міністр і моя партія та уряд не йдуть на вибори. Ми взяли всю повноту відповідальності за стан справ в країні. І ми будемо нести цю відповідальність».
Перше враження, на яке, власне кажучи, і було розраховане повідомлення, – це подальше укорінення думки про економічне покращення життя українців. Звісно, для соціально незахищених категорій громадян, будь-яка надбавка до щомісячного доходу – це хороша звістка.
Водночас «Публічний аудит» у попередньому тижневому огляді зауважував, що якби мова йшла про необхідність виконання мінімальними соціальними стандартами їх мети (збереження купівельної спроможності доходів громадян із урахуванням інфляції), то мінімальна заробітна плата мала б становити не 1378 грн, а 2487 грн (з огляду на фактичний рівень інфляції у 2014 році — 24,9 % та інфляції на 2015 рік на рівні 46%, у порівнянні з 2014 роком).
Ще одним важливим моментом є відповідь для себе як члена соціуму на питання: де уряд знайшов 10 млрд грн? Особливих потуг, повірте, для цього не потрібно було докладати. Зростання цін збільшує гривневу базу оподаткування будь-якої операції: простіше кажучи, ви платите більше – більше отримує й бюджет.
Фактично, Україна вже другий рік живе в умовах, коли всім – і міжнародним інституціям, і владі – зрозуміло: щомісячний рівень доходів є недостатнім для покриття витрат середньостатистичної родини. Робиться це свідомо, за принципом: у людей є заощадження, якими вони можуть і повинні профінансувати державу, а ось коли ці заощадження починають закінчуватися, про що свідчить спад роздрібної торгівлі, зростання заборгованості за житлово-комунальні послуги, обсяг звернень за наданням субсидій тощо, тоді наші великодушні «чинуши» прийняли вольове рішення додати 10% (при необхідних 87%).
Однак повернімося до того, з чого починали: концентрація з 2 позитивних новин за 3 дні, підготовка сімей до початку нового навчального року їх дітей, родинного свята 1 вересня – Дня знань.
Розділяв ці події рівно день, а саме 31 серпня 2015 року, коли й відбулося голосування за зміни до Конституції.
Результати його не є несподіваними, навіть враховуючи відмову деяких членів коаліції підтримати законопроект колег. У їх голосуванні на моменті не було потреби – голосів вистачало, і вони вирішили не псувати власні рейтинги напередодні місцевих виборів, а ось по їх завершенні, коли наближатиметься час розгляду законопроекту в другому читанні, побачимо, наскільки політики будуть послідовними у власних позиціях, особливо після переформатування уряду, також запланованого на осінь. Зі слів Луценка, парламентарі повернуться до питання Конституції в грудні (буде приємною несподіванкою, якщо це голосування не відбудеться в останній декаді грудня, на яку зазвичай припадають передноворічні свята та відпустки).
Подальші події, пов’язані з результатами голосування, красномовно засвідчили старт передвиборчої гонки в Україні.
Ті причини, через які Фронт Змін не візьме самостійної участі у місцевих виборах, є еталонним прикладом якісного вішання локшини на вуха населенню з боку Арсенія Яценюка. Шансів бути обраними, після всього скоєного в країні, у політсили все одно мало, тому який сенс витрачатися на вибори? Крім того, це ще й ціна політичних та кар’єрних преференцій. Те, якими вони будуть, побачимо до кінця осені. І в жодному разі не варто вводити себе в оману щодо альтруїстичності прем’єр-міністра.
Повертаючись до питань соціальних та економічних покращень у країні, наведемо слова міністра фінансів України: «Завдяки активним зусиллям уряду вдалося стабілізувати економічну та фінансову ситуації в Україні та отримати неемісійні джерела для прискорення збільшення соціальних виплат».
За останніми даними, зафіксовано зменшення темпів інфляції, уповільнення темпів падіння економіки, збереження стабільного курсу валюти протягом півроку, підвищення резервів Національного банку та більш оптимістичні показники виконання державного та місцевих бюджетів, ніж планувалося.
Стосовно уповільнення темпів падіння економіки, результат закономірний: падати далі нікуди. Свіжа статистика – в Україні в січні–серпні, за оперативними даними, виробництво сталі скоротилося в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року на 24 %. За даними «Металургпром», обсяг виробництва коксу за 8 місяців цього року зменшився на 30 % – до 7,35 млн тонн.
Виробництво сталевих труб скоротилося на 44 %.
За даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості, вугледобувні підприємства України в січні–серпні 2015 року знизили видобуток рядового вугілля, за оперативними даними, на 48 % в порівнянні з аналогічним періодом 2014 року – до 26,10 млн тонн; видобуток коксівного вугілля за вісім місяців впав на 60,3% – до 5,318 млн тонн, енергетичного – на 43,5% до 20,692 млн тонн.
Стосовно уповільнення темпів інфляції, то це сезонне явище, що розуміють у міністерстві. Плодово-овочева група товарів та цін на них у силу сезону та надмірної пропозиції закономірно знижується в ціні; крім цього, лише у вересні вже відбулося зростання адміністративно-регульованих цін на електроенергію на 25 %. Також уже сьогодні фахівці прогнозують зростання цін і на ту продукцію, яку Україна експортує.
Міністр аграрної політики і продовольства України Олексій Павленко в свою чергу звітує про покращення у сфері, що стосується його відання:
«Ми серйозно збільшили експорт до Європи. Найпоказовіші приклади зростання експорту за конкретними товарами: по м'ясу птиці – в 3,1 рази, до 27,3 млн дол., по яєчних продуктах – у першій половині 2014 року ця продукція не експортувалася, а за аналогічний період 2015 року обсяги експорту становлять 4,5 млн дол.», – сказав міністр.
Крім того, за томатною пастою – у 9,5 рази, до 6,9 млн дол., за обробленим зерном злаків – к 1,9 рази, до 5,6 млн дол., за цукром і кондитерськими виробами з цукру – в 1,8 рази, до 17,8 млн дол., за готовою продукцією з зерна – в 1,3 рази, до 18 млн дол.
Він також повідомив, що ринок ЄС для України – це $ 5 млрд із перспективою подальшого зростання не менше, ніж на 6 %.
За словами Павленка, нині українські виробники чекають рішення Єврокомісії. Якщо рішення буде позитивним, це стане сигналом того, що Україна вийде на рівень країни-виробника молока європейської якості.
«І не біда, що в Європі у нас по молоку буде поки що мінімальна квота. Сам статус сертифікації дозволить нам вийти на ринок Африки, Азії. Але мало того, ми самі отримаємо нарешті молоко європейської якості», – підкреслив глава Мінагропроду.
У той же час цього тижня прес-центр інформаційно-аналітичної компанії Pro Capital озвучив прогноз, за яким вже у вересні м'ясо і молочні продукти подорожчають майже на 20%, що пов’язано зі зниженням надою восени, підвищенням цін постачальниками, для збереження прибутковості. Стосовно яєчної продукції, причинами зростання цін відзначають те, що кури краще несуться влітку, а споживання навпаки зростає восени.
Такі ж висновки підтвердив і аналітик інформкомпанії «ПроАгро» Ярослав Левицький: «М'ясо, яйця, молочка дорожчатимуть (кури – на 7–8%, м'ясо – на 15–18%, сир – до 10%), через зниження пропозиції на внутрішньому ринку через скорочення поголів'я худоби і зростання експорту (курятина, яйця)».
Було б непогано, якби експортний потенціал України розвивався та зростав без шкоди для внутрішнього ринку. Звісно, для експортерів зовнішні ринки привабливіші – інший порядок цін, розрахунок у валюті, на якому можна отримати додатковий прибуток за рахунок курсових коливань, а на внутрішньому ринку розрахунок з виробниками все одно відбувається у національній грошовій одиниці.
Про стійкість національної грошової одиниці відносно іноземних валют цього тижня зазначила голова НБУ: «У нас на сьогодні є bid/offer (максимальна ціна, яку покупець готовий заплатити за товар – прим. автора). Він становить 10 %, і дає нашому ринку достатньо простору для маневру. До того ж у нас є завдання збільшувати золотовалютні резерви. Це свідчить про те, що як мінімум на нижньому боці нашого так званого коридору... ми на сьогодні готові купувати валюту за 21 [грн/$] в необмежених розмірах для поповнення наших резервів», – пояснила Валерія Гонтарева.
Із цих слів важливо виокремити окремі посили. Так, пріоритет експорту над внутрішнім ринком буде і надалі відстежуватися в державній політиці, оскільки це надходження валюти в країну не за рахунок кредиторів. Валютні обмеження, в тому числі обов’язковий продаж виручки експортерами, діятимуть до того моменту, поки обсяг резервів не наблизиться до таргетів, визначених міжнародними зобов’язаннями України (на кінець року – $ 18 млрд). Ну й основне: маючи повний комплекс засобів для визначення попиту та пропозиції валюти в конкретний день на міжбанківському валютному ринку, НБУ здатен створювати надлишок пропозиції валюти, який викуповується за неринковою ціною, 21 грн/1 $.
Міністерство енергетики та вугільної промисловості
Декілька важливих подій відбулося цього тижня і в цій надважливій для України сьогодні галузі, оскільки дефіцит коштів у ній найбільш різко відчувається з боку як споживачів, так і надавачів послуг.
Почнімо з повідомлення глави «Газпрому» Олексія Міллера про ймовірну вартість російського газу для України в четвертому кварталі, яка, з його слів, знизиться до $ 252 за тисячу кубометрів (із $ 287,18 у третьому кварталі), розмір знижки від уряду РФ стане відомий пізніше.
Зі слів Міллера, «за ціною на третій квартал рішення по знижці російським урядом прийнято, але Україна, на жаль, навіть не може скористатися цими пільгами, тому що у них і таких грошей на сьогоднішній день немає».
З одного боку, ймовірне зниження ціни в четвертому кварталі, за правилами формальної логіки, мало би бути аргументом для скорочення обсягів придбання сьогодні (за вищою ціною) та закачування із перших чисел жовтня (за меншою вартістю).
Водночас такий сценарій мав би місце у випадку, якби не одне «але»: ні сьогодні, ні за місяць грошей для розрахунків у достатній кількості компанії-монополісти не мають та не матимуть.
Найгірше те, що в цілому переддефолтні рейтинги нашої країни фактично закрили для компаній-монополістів ринки зовнішніх запозичень як єдине на сьогодні джерело фінансування витрат на придбання енергетичної сировини, а всередині країни кошти залучити не вдається. Красномовним свідченням цього стало те, що ДП «НАЕК “Енергоатом”» цього тижня визнало, таким, що не відбувся, тендер із залучення поновлюваних кредитних ліній на 500 млн гривень і $ 17 млн.
Згідно з оголошенням компанії у «Віснику державних закупівель», на участь у торгах було подано менше двох заявок.
Про те, що з потрібних $ 1,5 млрд НАК «Нафтогаз України» позичити вдалося тільки 300 млн, ми вже зазначали раніше.
Не складно спрогнозувати, яким чином вирішаться питання з цими коштами: ймовірно, через позики в державних банках у поєднанні з тотальним наданням субсидій, що фактично буде тотожним бюджетному дотуванню. Однак має значення валюта цих запозичень та субсидій – це гривня.
Тому всі озвучені станом на сьогодні думки про стабілізацію гривні на поточному рівні є явищем тимчасовим, сезонним, оскільки на неї (гривню) ще не тиснуть ці дві компанії з їхнім попитом на валюту та її необхідними обсягами.
Крім того, цього тижня відбувся черговий етап підвищення тарифів на електроенергію на 25 %.
Вартість електричної енергії для населення збільшується в порівнянні з чинними тарифами на електроенергію для побутових споживачів у середньому за умови споживання на місяць:
50 кВт•год – на 4,50 грн; 100 кВт•год – на 9 грн; 150 кВт•год – на 17 грн.
Нагадаємо, що це ІІ етап поступової ліквідації перехресного субсидування населення за рахунок інших споживачів.
За VI етапів кінцевий тариф відносно базового буде збільшено на 246 % та 267 % відповідно. За обсяг, спожитий до 100 кВт*год на місяць (включно) – до 90 коп., а за обсяг, спожитий понад 100 кВт*год на місяць, – до 168 коп. Тому якщо сьогоднішні додаткові 17 грн не виглядають чимось катастрофічним, то вже з березня 2017 року вони будуть доволі відчутні.
На цьому хочеться, щоб кожен із виборців поцікавився у народного обранця, який агітуватиме голосувати за нього, використовуючи пропагандистські гасла про драконівські тарифи, олігархів і т. д., чому він говорить на цю тему, якщо поетапна ліквідація перехресного субсидіювання і вирівнювання цін на природний газ та електричну енергію закріплена в розділі XII Коаліційної угоди, укладеної учасниками коаліції депутатських фракцій Верховної Ради України VIII скликання.
У той же час, продовжуючи реалізовувати ідею ліквідації перехресного субсидіювання, з 1 вересня 2015 року НКРЕКП знизила тарифи на електроенергію для промислових споживачів першого класу напруги (35 кВ і вище) на 2%, – до 125,05 коп. за кВт/год.
Згідно з постановою, тариф на електроенергію для споживачів другого класу напруги (менше 35 кВ) не зміниться і з 1 вересня становитиме 150,2 коп. за кВт/год.
Цілком ймовірно, що на завершення всіх етапів ліквідації перехресного субсидіювання в Україні, як і в Європі, діятиме закономірність, що домашні господарства платять за електроенергію більше, ніж промислові споживачі. Загалом на ринку природного газу ми спостерігаємо це вже сьогодні.
Найгірше – це відсутність прагнення у держави шукати ресурс, економити, фінансувати галузь, забезпечувати додатковий прибуток за рахунок не тільки населення, а й власників монополістів, їх дивідендоотримувачів.
Ще однією вагомою подією в сфері ЖКГ стало ухвалення цього тижня Кабінетом Міністрів постанови, яка припиняє практику застосування єдиного тарифу на централізоване водопостачання та водовідведення.
Зі слів віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, це дозволить справедливо перерозподілити витрати, пов’язані з виробництвом та наданням послуг із водопостачання та водовідведення між споживачами. «Підприємства водопровідно-каналізаційного господарства малих міст будуть формувати окремі тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення», – сказав він.
Так, внесено доповнення до «Порядку формування тарифів, тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення», яке передбачає що тарифи встановлюватимуться з урахуванням особливостей надання підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства централізованого водопостачання та водовідведення відповідним суб’єктам господарювання».
Цілком ймовірним наслідком такого рішення, а саме диференціації тарифу, буде його підвищення для окремих категорій споживачів, і, виходячи з закономірностей та реалій України, цим споживачем буде населення.
Кабінет міністрів України
Міністерство фінансів України
Цього тижня оприлюднено постанову Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2015 р. № 640, якою уповноважено Міністра фінансів Наталію Яресько забезпечити залучення зовнішніх позик на суму, що не перевищує 200 млн євро, зі ставкою доходу не вище 4,5 % річних.
А вже 3 вересня 2015 року Наталія Яресько та член управлінського комітету німецького державного банку KfW Роланд Зіллер підписали угоду про надання Україні 200 млн євро кредиту. Даний кредит буде прогарантовано урядом Німеччини. Кошти підуть на підтримку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), який відповідає за повернення громадянам депозитів із збанкрутілих банків та виведення таких установ із ринку.
Умови: відсоткова ставка становить нижче 2,6 % річних. Кредит надається на 15 років. Перші 5 років – пільговий період. Виплати здійснюються раз на півроку.
Отримані кошти, ймовірно, будуть викуплені або ж НБУ, або ж НАК «Нафтогаз України» на міжбанківському валютному ринку (обидва випадки прийнятні, оскільки не спричинять додаткового тиску на гривню), а виручена гривня в обсязі близько 5 млрд грн буде виплачена українцям, вкладникам банків. Поряд з цим, це запозичення тільки на 1/4 вирішує питання дефіциту коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. З часом ми дізнаємося, у кого уряд візьме в борг ще 15 млрд грн для фінансування Фонду.
Про складності процесу наповнення бюджету України за рахунок реального сектору економіки, а не за рахунок запозичень, красномовно свідчать меседжі Міністерства фінансів про легалізацію грального бізнесу, який було заборонено з літа 2009 року. У відомстві вже підрахували та озвучили попередні оцінки надходжень бюджету, які можуть становити до 5 млрд гривень на рік. «Але конкретні цифри будуть при бюджетуванні», – сказала Наталія Яресько.
Виходячи з форми висловлювання, рішення щодо легалізації прийняте. Таким чином, економічна скрута змушує урядовців ігнорувати устої моральності, оскільки як би не було, гральний заклад оплатить ліцензію, однак гравці – це прості люди, які в омріяній надії заробити легкі гроші просиджуватимуть та спускатимуть останнє в гральних закладах. Ми не заперечуємо сам факт існування та процвітання грального бізнесу в період заборони, але така офіційна позиція держави в умовах злидарства власного населення є не на часі, на нашу думку.