Цю проблему краще вирішувати за рахунок надання ДП «Енергоатом» виключного права експорту до Молдови та Білорусі. За підрахунками аудиторів, тільки в цьому році держпідприємство могло б отримати додатковий дохід у розмірі понад 3 млрд грн.
Фактично, через низький закупівельний тариф для «Енергоатому» утворився дефіцит в майже 8 млрд грн. Для того щоб виробництво електроенергії компанією виходило принаймні в «нуль», вчасно та в повному обсязі виконувалися всі профілактичні й ремонтні заходи, а також реалізовувалися внутрішні та зовнішні зобов’язання, — тариф має бути на рівні принаймні 49–50 копійок.
На сьогодні ДП «Енергоатом» виробляє 50% всієї електроенергії в країні, причому собівартість його виробництва доволі низька – 27,6 коп./кВтг, і в структурі тарифу становить всього 27%. ДП «Енергоринок» викуповує в «Енергоатому» електроенергію за ціною, що лише на 14,7 коп. вища за собівартість, а тому не покриваються ключові статті витрат держпідприємтва.
ГО «Публічний аудит» пропонує абсолютно дієвий спосіб вирішення проблеми ліквідності «Енергоатому», що забезпечить щорічний дохід для компанії в як мінімум 3 млрд грн. Для цього достатньо запровадити монополію на експорт електроенергії виробництва «Енергоатому». Для експорту розглядаються Молдова й Білорусь – варіант із країнами ЄС відпадає, оскільки вихід на них можливий тільки через Бурштинський острів, доступ до якого в генеруючих джерел «Енергоатому» немає. Проте навіть за рахунок цих двох країн підприємство могло б отримувати в середньому понад мільярд гривень від реалізації електроенергії для Молдови та понад 2 млрд грн – для Білорусі.
Розрахунки здійснювалися відповідно до офіційної інформації щодо вартості електроенергії в Молдові та Білорусі. Так, 1 кВтг імпортної електроенергії в цих країнах коштує приблизно 1 грн 20 коп. (офіційні дані 2014 року). До того ж, ці країни зацікавлені в збільшенні обсягів експорту – Білорусь, зокрема, працює над зменшенням диверсифікації поставок та зменшення залежності в сфері енергетики від Росії.
Розвиток державного сектору енергетичної галузі в напрямі експортних операцій дозволив би знизити закупівельний тариф на електроенергію виробництва «Енергоатому» в середині України, а відповідно, й пропорційно зменшити тариф для населення, який вже за два роки підвищиться на 246% (за обсяги споживання до 100 кВт*год) та на 267% (споживання понад 100 кВт*год).
Зараз існує пряма залежність тарифу для населення від умов, які ринку диктує його монополіст у сфері теплової генерації – ДТЕК. А з приватизацією «Центренерго» монополізація ринку електроенергії буде остаточною.
В умовах дефіциту валютної виручки в Україні, державне підприємство-виробник «Енергоатом» міг би безперешкодно постачати валютну виручку (за умови прозорого механізму роботи та контролю), що позитивно позначилося б на здоров’ї економіки країни. Крім того, отримані кошти можуть бути спрямовані на розвиток атомної генерації в Україні. Адже станом на сьогодні атомні електростанції генерують в Україні половину всієї електроенергії. При цьому закупівельна вартість їх електроенергії фактично вдвічі менша за вартість продукції ТЕС.
Вже зараз необхідно розробити та реалізовувати проекти розвитку ядерної енергетики в Україні. Очевидна неминуча зупинка та консервування атомних енергоблоків у довгостроковій перспективі, з одного боку, призведе до зменшення обсягу виробництва «дешевої» електроенергії. З другого — сьогоднішні недофінансування та відкладення цих питань «на потім» загрожуватиму життю та здоров’ю населення, наших дітей. Такий ризик має бути достатнім стимулом для втілення в життя проектів захоронення відпрацьованого ядерного палива.
Структура виробництва електроенергії в Україні
