Зазначена програма включає багато важливих аспектів, які є не тільки вузькоспеціалізованими (стосуються фахівців та учасників ринку банківських послуг), а й такими, що стосуються кожного українця, оскільки визначатимуть умови обігу платіжних засобів на фінансовому ринку.
До того, як розпочати аналіз програми, хотілося б зазначити, що її кінцева версія дещо відрізняється від тієї, що була оприлюднена для громадського обговорення взимку 2015 року. До прикладу, різний підхід до визначення причин, які призвели до тяжких наслідків для економічного здоров’я країни. У проекті для обговорення, зокрема, йшлося про те, що одним з таких факторів був «доступ до відносно дешевих зовнішніх ресурсів, бурхливе зростання обсягів кредитування, у тому числі в іноземній валюті, та прагнення банків до збільшення їх ринкової частки, що призводило до прийняття додаткових ризиків і створення дисбалансів.
Одночасно слабкі кредитні стандарти банків разом із низьким рівнем фінансової грамотності населення в умовах стабільного курсу національної валюти та відсутності обмежень на кредитування в іноземній валюті спричинили прийняття домогосподарствами валютних ризиків, із якими вони не мали змоги впоратись».
У кінцевій версії цю частину вилучено – ставлення до народу як до невігласів могло мати не надто позитивний соціальний ефект, врешті основний акцент у програмі зроблено на військовому конфлікті.
Ключовими таргетами, яких повинна досягти програма на кінець 2020 року, є такі:
— індекс споживчих цін – не вищий, ніж 5% річних;
— рівень золотовалютних резервів – не нижчий $38,7 млрд;
— рівень доларизації кредитів і депозитів – менший 40%;
— рівень відсоткових ставок за новими кредитами в національній валюті – не вищий 12% річних.
Серед основних засобів досягнення ми вирішили виокремити такі:
Випробування банківської системи
У банківській сфері очікується посилена боротьба з так званим інсайдерським кредитуванням. На рівні законодавства запроваджуватиметься механізм притягнення до відповідальності банкірів за збитки від позик, наданих прямо чи опосередковано на користь акціонерів банків, які володіють 10-ма та більше відсотками акцій.
10 найбільших приватних банків до кінця весни 2015 року мусили надати відомості до НБУ про обсяги кредитування пов’язаних осіб. Наступні 10 – до кінця липня, всі інші банки – до кінця вересня 2015 року.
Комплексний аналіз наданої першими 10-ма банками інформації планується завершити до кінця вересня 2015 року за участі міжнародних аудиторських компаній. Наступних 10 банків – до кінця грудня 2015 року, а решти – до квітня 2016 року.
До жовтня 2015 року перших 10 крупних банків, звітність яких буде перевірена, повинні надати НБУ план дій зі згортання понадлімітного кредитування пов’язаних осіб протягом 3-х років (із щоквартальними графіками, належним забезпеченням кредитів заставами, невідкличними письмовими гарантіями акціонерів).
За допущення двох порушень погодженого плану він буде скасований, а банк виведений із ринку.
Для моніторингу економічно пов’язаних осіб та промислово-фінансових груп у структурі НБУ буде створено спеціалізований підрозділ.
Радикальність таких заходів, якщо вона супроводжуватиметься реальними діями, справді сприятиме оздоровленню банківської системи та недопущенню використання банками залучених капіталів (у тому числі розміщених населенням депозитів, кредитів НБУ для підтримки ліквідності) для кредитування пов’язаних осіб під забезпечення неліквідними активами, що в свою чергу сприятиме оздоровленню фінансового сектору, забезпечить більшу надійність банківських установ та попередить умисні дії бенефіціарів із доведення власних фінустанов до стану неплатоспроможності.
Розвиток системи безготівкових розрахунків
Однією з основних тенденцій, якими пронизана програма, є максимальний розвиток в Україні систем безготівкових розрахунків, які в 2020 році повинні зумовити скорочення обсягу готівки в обігу з теперішніх 18% (відносно ВВП) до 12%. Рівень безготівкових платежів у локальній платіжній системі, який зараз становить 1,2%, повинен зрости не менше, ніж до 30%.
Так, до кінця 2016 року Національний банк України має розробити та втілити в життя концепцію політики готівкового обігу, спрямованої на ефективне, безперебійне та безпечне проведення операцій із готівкою, а також на поступове зниження долі готівкового обігу на користь безготівкового шляхом забезпечення доступу до ринку міжнародних систем інтернет-розрахунків, а також створення умов щодо збільшення безготівкових розрахунків через впровадження інноваційних платіжних продуктів та розвитку електронних платежів.
Перші кроки на шляху до цього відбуваються вже сьогодні. За даними НБУ, в Україні зареєстровано 7 платіжних систем, платіжними організаціями яких є банки, та 9 організацій, платіжними організаціями яких є небанківські установи.
21 травня 2015 року НБУ зареєстрував платіжну систему WebMoney.UA – організацію дочірнього підприємства «Фінансова компанія “Елмі”» як внутрішньодержавну систему розрахунків. Платіжною організацією цієї компанії є банк «Народний капітал», на рахунках якого акумульовано кошти, що й забезпечує зобов’язання користувачів із викупу права вимоги в титульних знаках системи.
За словами представників компанії, сприятиме посиленню юридичних гарантій користувачів системи і можливість контролю за її діяльністю з боку НБУ.
У цілому розвиток безготівкової системи розрахунків більше потрібен органам державної фіскальної служби, які за умови запровадження декларування видатків громадян зможуть співставляти реальні видатки з доходами.
За рахунок збільшення обсягу безготівкових платежів, інформація про особу, якою володітимуть органи державної влади, буде більш повною. Фактично, це крок на шляху до боротьби з заробітними платами в конвертах, спрямований на наповнення бюджету за рахунок подохідного податку.
Ці заходи разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведуть фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну. Крім цього, вже сьогодні говорять про обмеження готівкових розрахунків сумою, еквівалентною 10 тис. грн, що за поточним курсом менше 500$.
Контрольна та наглядова діяльність регулятора
Темі посилення саме контрольної ролі регулятора приділяється значна увага в програмі. З цією метою у 2015 році передбачено набрання чинності нової редакції Закону України «Про Національний банк України». Заплановано створення інфраструктури, яка повинна забезпечити ефективне накопичення інформації щодо кредитної історії позичальників, зокрема цей реєстр буде єдиним та вестиме його НБУ. Заплановано розширення його користувачів та повне розкриття негативної кредитної історії позичальників фінансовими установами для накопичення в реєстрах. Також очікується створення загального реєстру боржників, у тому числі неплатоспроможних.
До червня 2016 року мають розробити методологічні основи рівних можливостей доступу до торгів із ОВДП для всіх учасників біржових торгів; стимулювати операції банків на ринку облігацій внутрішньої державної позики, у тому числі за рахунок розвитку механізмів надання ліквідності НБУ під їх заставу; удосконалити умови випуску ОВДП, запровадивши практику цільових випусків, зокрема й на фінансування довгострокових інфраструктурних та інвестиційних проектів.
Уже найближчим часом НБУ розпочне спільно з Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, Національною комісією фінансових послуг, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку активну роз’яснювальну роботу серед населення.
Крім цього, особливу увагу приділено підвищенню рівня проникнення в життя українців ринку страхування. Частина страхування має бути не нижчою 7% ВВП (у порівнянні з 0,7% станом на 2014 рік); співвідношення пенсійних заощаджень населення до ВВП сьогодні становить 1%, а за 5 років має сягти не менше 15%. Із цією метою необхідно інтегрувати в життя Закон України «Про недержавне пенсійне забезпечення», започаткувати накопичувальне пенсійне забезпечення.
Особливе місце в системі заходів, спрямованих на забезпечення незалежності Національного банку України, приділено питанню розподілу прибутку та формуванню резервів. Так, наявна сьогодні система підлягатиме докорінним змінам. Передбачається перегляд правил розподілу прибутку між Урядом та НБУ, які будуть спрямовані на поступове нарощування загальних резервів для досягнення рівня 7% у 2015 році, 10% у 2016 році від монетарних зобов’язань.
Загальні резерви — це кошти, мобілізовані банком за рахунок прибутку після оподаткування для відшкодування непередбачених збитків від різних видів невизначених ризиків. За результатами фінансового року комерційні банки створюють резервний фонд, який по суті є загальним резервом, тобто резервом коштів для покриття збитків від статутної діяльності. Загальні резерви — це кошти, що мобілізуються для страхування невизначених ризиків, що властиві для діяльності банків.
Починаючи з 2016 року до завершення фінансового аудиту Національного банку України, не будуть виплачуватися жодні суми прибутку на користь уряду до розподілу.
Нацбанк визначає прибуток до розподілу відповідно до статті 5-1 Закону України «Про Національний банк України».
Частина прибутку до розподілу, яка підлягає сплаті до Державного бюджету України після підтвердження зовнішнім аудитом та затвердження Радою Національного банку річної фінансової звітності, перераховується в наступному за звітним році відповідно до Закону України «Про Національний банк України».
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» внесено зміни до Закону України «Про Національний банк України» та надано право Національному банку в І кварталі 2015 року здійснити перерахування частини прибутку до державного бюджету України, але не більше, ніж 25% від річної суми.
Нагадаємо, що в 2015 році з метою наповнення бюджету заплановано виплату НБУ 25% від прогнозованого прибутку до його розподілу та завершення аудиту фінансової діяльності за 2014 рік. Національний банк розраховує на цьогорічний прибуток у розмірі 35,877 млрд грн, що підлягатиме перерахуванню до державного бюджету в 2016 році.
Резюме
Макроекономічна стратегія розвитку України до 2020 року передбачає досягнення фінансовим сектором таких показників: індекс споживчих цін має бути не вище 5 % річних; рівень золотовалютних резервів – не нижче $ 38,7 млрд; рівень доларизації кредитів і депозитів – менше 40%; рівень відсоткових ставок за новими кредитами в національній валюті – не вище 12 % річних.
Шлях до цих показників позначиться на кожному з нас та змінить звичні для нас умови розрахунків. Готівку поступово витіснять безготівкові розрахунки, які забезпечать повний доступ представників фіскальних органів до інформації про витрати населення, що разом із раніше анонсованою нульовою декларацією громадянина фактично переведе фінанси кожної сім’ї з особистої справи в публічну.
Таким чином, підсумовуючи всі публікації за темою можна констатувати, що затишшя на валютному ринку та умовна стабілізація економіки напередодні виборів, а також в очікуванні дефолту є тимчасовими перед черговим витком невідворотної бурі. Поряд з цим, на жаль, інших сценаріїв розвитку ситуації в України станом на сьогодні немає, оскільки бездарна політика НБУ та Уряду за останні півтора роки залишила без штанів не тільки українців, але й державний бюджет, зробила його дотаційно залежним, і додатковим засобом його наповнення наразі є тільки продаж ліквідів, тобто приватизація, оскільки на боротьбу з корупцією наші можновладці нездатні.