Сто днів без...Сто днів з...

Своїм спором з Мехаїлом Саакашвілі в Одесі, що його так тактовно обірвав президент Порошенко, голова Дніпропетровської ОДА Валентин Резніченко позначився як лідер "негрузинської" ефективності, привнісши додаткову інтригу в політичну драматургію сьогодення

            Мова про Дніпропетровськ…як показав останній час,  Дніпро став не першим, але й не другим містом країни… Сто днів без Ігора Валерійовича, сто днів з  Валентином Резніченком…Сто днів для зміни стилю, сто днів на створення надійної опори Президента в Дніпрі, і разом з тим зменшення градусу  претензій до Києва….Київ стомився від стилю Коломойського, українці подивлялися в бік  Петра Порошенка, скільки ще виходок  Ігора Валерійовича в стилі нічних захоплень  Укратранснафти проковтне  Банкова? По суті  з боку Коломойського шантаж перетворювався в цілу систему оборони приватних інтересів Привата, але у держави немає зайвих коштів для приватних оборудок  Коломойського. Тому потрапляючи в силове поле стилю Коломойського перед Валентином Резніченком  стояло комплексне завдання – зберігаючи високий патріотичний дух міста і цілої прифронтової області,  області, що фактично, взяла на себе тягар і санітарного транзиту і найближчого донора фронту, збалансувати інтереси всіх груп впливу в області і Дніпропетровську, і загасити  якомога швидше диспропорції , породжені управлінським стилем Коломойського так,  щоб ці диспропорції не спричинили соціальний вибух в найближчій і найопорнішій прифронтовій  області.  Цей соціальний вибух міг би стати «дюжиною ножів у спину революції» . А для Петра Порошенка неспокійний  Дніпропетровськ ставав все більшим головним болем. Особливо на шляху до задекларованої децентралізації, до посилення фінансового  потенціалу  регіонів.

               Відносити на баланс «ста днів» нової влади в області  роботу всієї державної машини все ж не варто, але важливо щоб в процесі реформ не губилися певні пріорітети. Українська влада  за нинішніх обставин повинна не втрачати  темпів реформ, але паралельно реалізуючи короткострокові і середньострокові  завдання, не повинна  через соціалку гавити оборонні завдання, через ЖКГ чи дорожнє будівництво губити освіту…Область першою завершила будівництво лінії оборонних інженерних споруд, і ще переключила свою техніку й персонал на допомогу  сусідам по Запоріжжю…Тепер децентралізація: «Надплановий приріст доходів бюджету Дніпропетровської області за підсумками першого півріччя складе близько 30%. Це результат бюджетної децентралізації, яка запроваджена з 1 січня 2015 року. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної держадміністрації Валентин Резніченко. Він також зазначив, що річний план з податку на прибуток область виконала менш ніж за 6 місяців.

«Цією реформі лише півроку. Бюджетна децентралізація тільки починає давати перші плоди, - заявив Валентин Резніченко. - Коли підуть гроші на утеплення шкіл, завершиться ремонт доріг, яким довгі роки не приділи уваги, люди безсумнівно побачать зміни на краще. Але вже зараз, наприклад, на 40% збільшено фінансування електротранспорту в місті Дніпропетровську. А обсяги фінансування ЖКГ у Дніпропетровській області - практично в 2 рази. Цього року вдвічі більше, ніж у минулому, закладено в місцевих бюджетах також на капітальний та поточний ремонт доріг. І далі, після уточнення бюджетних підсумків 1-го півріччя, ця сума буде збільшена ». Чи легко повірити в оптимізм  голови ОДА простому громадянинові? Мабуть, якщо й віриться, то з боку громадян – це надто обережний оптимізм. Лише дорогу здолає, той хто йде! А на Дніпропетровщині, що стомилася від екстравагантного   егоцентризму Ігора Коломойського і деяких «зірок» його команди зміна стилю влади на спокійний і діловитий  закладає нові шанси  на розвиток території – поменше внутрішньої конкуренції, поменше галасу – побільше законності  і захисту прав громадян і прав інвесторів. Рівень професійності жителів  області і рівень громадянської мобільності свідчить про особливий потенціал краю, тож уміння простимулювати  ініціативу людей, уміння розчистити  і спростити умови для реалізації економічної ініціативи дніпропетровців  може  на тлі провалів інших субєктів перетворити Дніпропетровщину в недосяжного лідера і української економіки і української індустрії. Стиль Резніченка  - командність і комфортна ієрархічність має по ідеї виформувати нові правила  гри в області, такі, що не дражнять столицю і персонально Президента, але дають нові шанси для розвитку краю. І найближчі вибори до органів місцевого самоврядування виявляться найкращим маркером такого стилю, як антитези стилеві Коломойського.  Хоча ностальгія за стилем  Коломойського  житиме в краї дотатньо  довго, і від цього ніхто нікуди не дінеться.