Головне завдання Вовка, яке він має виконати разом із міністром
енергетики Демчишиним — через ручне регулювання тарифів на
електроенергію і вугілля добитися банкрутства енергетичного бізнесу
Ахметова, щоб або задарма забрати його, або створити на українському
енергоринку монополію російського олігарха Григоришина, з яким у
Порошенка давні тісні бізнес-стосунки. Оце і є справжня мета оголошеної
Порошенком «деолігархізації», а насправді перерозподілу власності з
використанням регуляторних важелів і правоохоронних органів.
Зверніть увагу, що про корупцію голови Київського апеляційного суду А.
Чернушенка генпрокурор Шокін заговорив лише після того, як цей суддя
відмовився на вимогу заступника голови адміністрації Президента Олексія
Філатова арештувати майно компанії «Нафтогазвидобування», яка належить
Ахметову.
Та сама історія з «деолігархізацією» «Укрнафти» і «Укртранснафти».
Багато років цими державними підприємствами розпоряджався як своїми
олігарх Коломойський. Лише за ініціативи фракції Радикальної партії у
парламенті був проголосований закон, який дозволяв повернути ці
підприємства під реальний державний контроль. Однак не так сталося, як
гадалося: зараз замість Коломойського на цей прибутковий нафтогазовий
бізнес усівся інший олігарх — Єремєєв. Натомість Президент Порошенко
може завжди розраховувати в парламенті на підтримку своїх ініціатив,
особливо кадрових, депутатською групою Єремєєва.
Так що не треба нас дурити казками про боротьбу з олігархами!
Також активна і комфортна робота в Україні російського олігарха
Григоришина дає відповіді на питання: чому президентська фракція блокує
прийняття в парламенті законопроекту про націоналізацію майна
країни-агресора; чому Президент з вересня минулого року не підписує
затверджений РНБО проект указу, який вводить санкції проти цілого ряду
російських підприємств. Це велика ганьба, що влада досі дозволяє
російським олігархам виводити з України мільярдні кошти, які потім йдуть
на фінансування війни проти на Донбасі.
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії