Лещенко, хто ви? Депутат чи журналіст?

22 червня в Лондонській школі економіки відбулась конференція Crisis in Ukraine: What does Ukraine want and need from the EU?

Не буду оцінювати саму конференцію, однак треба зазначити, що тема актуальна. Детально про конференцію напишу пізніше.

На конференції одним із спікерів був Сергій Лещенко, який, до того ж, презентував себе як журналіст-депутат.

Ми знайомі з ним вже 12 років і я був дуже здивований, що в нього не виникло бажання поспілкуватись та об’єктивно розібратись по суті моєї справи, натомість він зайняв однобоку позицію Адміністрації Президента та Генеральної прокуратури.  Його повідомлення у своєму твітері, що я, так би мовити, "знайшовся" в Лондоні, але це вже давно не було секретом і новиною. Про це я писав раніше, і до того ж пояснював,  чому саме я перебуваю у Великобританії.

Криза в Україні має дві складові – це зовнішній ворог, який веде гібридну війну на Сході та внутрішній, а саме непорозуміння «політичних гравців» в середині країни. До цього всього додається ще й розчарування наших західних партнерів; вони втомились постійно нагадувати Уряду, що реформи все таки слід розпочати.

Для нас зовнішній  ворог очевидний, однак внутрішні вороги більш небезпечні, аніж зовнішні. Вони як хамелеони «фарбуються» в потрібний колір. Як людина військова,  з 100% впевненістю можу стверджувати, що, коли в країні існують гібридні патріоти, з гібридними журналістами разом, з гібридним президентом – перемогти цій країні в гібридній війні дуже складно, практично неможливо.

Чи Ви відчуваєте свою відповідальність, пане Сергію, за останні півтора роки  гібридної реальності,  яка призвела нас до гібридної демократії.

Для мене, як для громадянина України, від влади потрібно дві фундаментальні можливості: доступ до об’єктивної інформації та право вибору. Адміністрація Президента та Парламент не змогли побороти в собі пережитки минулої влади і запропонувати суспільству нові стандарти життя. Якщо ж ви, панове представники влади, не можете взяти на себе відповідальність за організацію законотворчого процесу в цій країні, то хоча б будьте відповідальні за стандарти донесення об'єктивної інформації до громадян.

Ви – Сергію Лещенко, піднімаєте тему корупції та боротьби з олігархією. Так, це дуже важлива тема для виживання України, але в боротьбі з корупцією кожен повинен розпочинати з себе, для того, щоб завжди можна було пояснити, за рахунок яких ресурсів живе, мандрує людина, або чому вона змінює посвідчення журналіста на мандат депутата та стає рупором провладної політичної сили.

Я знаю багатьох журналістів, які незважаючи на труднощі, залишаються відданими кодексу свого покликання. Вони постійно в ритмі майданівської боротьби, як в зоні бойових дій на Сході України, так і в громадському житті…

Боротьба з олігархією не може бути вибірковою,  - це згубне явище, яке нищить нашу країну та робить знедоленим наш народ. Однак боротьба має бути справжньою, а не клановою. Не потрібно створювати димову завісу, як інструмент для отримання контролю за нові сфери впливу і перерозподілу власності. Боротьба проти корупції має бути системною і тут немає місця добрим або поганим олігархам.

Якщо, Ви, Сергію, обрали роль «мандрівника», який при першій  нагоді розказує про свавілля олігархів та називає їхні прізвища, не забувайте серед них ставити й прізвище Порошенка, який є не просто Главою держави, а Президентом-олігархом. Хочу зазначити, що в західному демократичному світі подача об'єктивної інформації та репутація йдуть поруч і вони неподільні.

Герой України,
Майор Сергій Бондарчук,
Маю честь!