Люблю тебе з першого погляду, коли учнем школи-інтернату в 1986 приїхав до тебе на екскурсію, а особливо полюбив, відколи в 1990 переїхав до тебе назавжди
Боже, вже 25 років пройшло... І скільки
всього було за ці 25 років...
Тоді з мене сміялися, дивились, як на
жлоба, і тикали пальцем, що я у Києві розмовляю українською мовою, але я
того не соромився. І навпаки горжуся тим, що ти — столиця саме моєї
країни.
Княжий Град. Старий. Завжди молодий. Вічний. Коли ти вже був
поважним і впливовим, по території Москві лиш ведмеді ходили і на болоті
жаби квакали. Зараз там, в принципі так само, тільки ропухи переїхали у
Кремль, а косолапі керують ФСБ і ГРУ...
Скільки разів тебе
намагались знищити. А ти не корився... Московіти, монголи, поляки,
нацисти і більшовики випили багато твоєї крові. Але ти сильніше.
Ти
палав священним вогнем народної революції - і в цьому вогні народилась
справжня нація. Ти вже ніколи не станеш на коліна перед окупантом.
Тобі не дуже щастить з тими, кому кияни - твої невдячні діти - довіряють доглядати на тобою.
За
24 роки тобі нанесли стільки глибоких болісних ран, знищуючи твої
архітектурні перлини, наче злодюжка видирає у жінки сережки разом з
мочками вух, наче краде перстень, відрізаючи палець.
Але я знаю, що
ми відродимо твою давню велич і, що, коли ми візьмемо владу в свої руки,
то зробимо тебе столицею світу, ти будеш геополітичним, фінансовим і
культурним центром нашої планети, а у кожного киянина буде робота,
достойна зарплата і гідне життя, кожен твій мешканець відчуватиме себе
захищеним.
Мій дорогий Київ, бажаю тобі навіки залишатися таким же
красивим, дивовижним і таємничим. Я завжди тебе любитиму. І коли прийде
час мені йти у вічність, заповім моє тіло віддати тобі...
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.