В хід пішли кулаки

На жаль, з кожним роком і з кожною командою, яка приходить в рибне агентство рівень підготовки та інтелекту падає все нижче. Сьогодні ми маємо рівень КУЛАЧНОГО БОЮ.

Ця детективна історія відбулася 21 травня 2015 року в Державному агентстві рибного господарства за адресою вул. Артема, 45 а. Друзі, ми як завжди повертаємося до риби. Чому до риби? Бо, як я й писав раніше, з риби все почалося. У свій час держави та цивілізації почали існування на берегах водойм, усі процеси розвитку виникали на берегах   з рибних промислів яка підпорядковувала під себе велику взаємодію роботи одного працівника з іншим. Простіше кажучи, один плів сітки, другий виходив у море, третій займався переробкою риби – і все це було моделлю, яка гуртувала громаду до купи. І, напевно, я думаю, це стало першим камінням у формуванні в майбутньому громад, спільнот, систем держав та  цивілізацій. Тому, звичайно, що всі процеси, які відбуваються в державі, тобто позитивні і негативні зрушення, перш за все можна розглянути на трансформаціях, які відбуваються в рибі. Саме через це, ми часто «виходимо в ефір» на цю тему. І сказана мною раніше думка, що все почнеться з риби, справдилася. Якщо вам цікаво, більш детально про рибну галузь, розпродаж АПК й тотальну приватизацію,  ви можете прочитати на моїй сторінці у Фейсбуці.  Спроба масштабної приватизації буде починатися саме з риби і, з часом, поглине АПК й іншу власність країни. Давайте поглянемо, на цю  дивну картину. Закон №2776 Україна, чума, корупція має на меті заборону внутрішнього вилову у 5-х найпотужніших річках держави та їх заток, приток, басейнів й водосховищ, які складають майже 90 % всього плеса України. І заборона на тих 5- річках вилову з їхніми усіма басейнами унеможливлює промислове рибальство, як таке. Але на цьому організатори процесу зачистки ринку не закінчили свої знущання, вони запропонували зміни до закону, стосовно яких знімається пільгова вартість землі, яка знаходиться під ставком. І якщо, за 1 гектар посівної під жито, соняшник чи сою фермер має заплатити, умовно кажучи, від 2500 до 3000 тис. гривень за рік, то зняття пільг із земель, які знаходяться під ставками і прирівнювання землі до сіл, селищних рад, формують ціну від 60000 до 70000 тис. гривень. І уявіть, яка буде собівартість риби, якщо ставок складатиме 3 чи 5 гектарів водного плеса. Тільки за землю треба буде заплатити близько 370 000 тис. на рік, а ще ж оплата води, риби та корму для неї. За найоптимістичнішими прогнозами собівартість риби сягатиме від 250 до 400 гривень за кілограм. І що ми отримаємо у результаті – заборону майже на 90%  території водної гладі промислового вилову, неймовірна затратна частина при виробництві риби унеможливлює конкуренцію з дешевим в’єтнамським чи китайським імпортом і дає передумови для формування потужного імпортного бізнесу. Хто ж буде керувати цим бізнесом: наш відомий естонський підприємець Хіллар Тедер чи група українських чиновників (які допомагають формувати таку ситуацію, і у результаті успіху, отримають у руки найпотужніші механізми монополізації українського рибного ринку)? Якщо заборона внутрішнього вилову потягне за собою знищення внутрішнього потенціалу який складав 200-300 тис тон  риби в обігу, й враховуючи ті 600-700 тис. тон риби, що ми імпортуємо, виходимо на 1 млн. тон риби для українського народу. І кожен може зрозуміти, що навіть гривня чи дві на такому об’ємі дає міліарди гривень прибутку (мені бачиться, що все це робиться з цією метою).

Так чому ж дійшло до кулаків?

Ця детективна історія відбулася 21 травня 2015 року в Державному агентстві рибного господарства. Заздалегідь я отримав на електронну пошту запрошення  взяти участь в обговоренні ситуації в рибній галузі, безпосередньо в промисловому середовищі та фахівців з питань охорони та контролю водних живих ресурсів. Також у запрошенні  йшлося про обговорення Закону №2776. Прибувши на засідання я чинно сидів у залі й слухав різного роду філософію та розсуди стосовно майбутніх дій та кроків, але так й не почув жодної конкретної пропозиції у вирішенні цього становища – вартості землі під водою та заборону внутрішнього вилову. Через годині після початку засідання я звернувся до голови з проханням виступити на засіданні. Надавши мені дозвіл, голова розумів, що я піднімаю дуже актуальні й «болісні» питання, повністю розкривши глибинну стратегію, яка закладена в тих оборутках про яки ми говорили вище. Голові потріна була дія, яка б могла зупинити оцей вектор розмов і не дати можливість людям зрозуміти для чого робляться насправді проекти законів. І таким розумним виявся рибінспектор з Київського водосховища.  Вирішивши мене зупинити почав спершу вигукувати неприпустиму лексику, а пізніше, й зовсім, поліз на мене з кулаками. З розірваним одягом і вибитими зубами  я дістався до першої медичної допомоги. Але в свою чергу, маючи можливість дати відсіч цьому «сереже-спорсмену», я діяв  згідно закону. Мені стало зрозуміло,що засоби до яких вони долучаються далекі від інтелектуального обговорення даного закону. На жаль, з кожним роком і з кожною командою, яка приходить в рибне агентство рівень підготовки та інтелекту падає все нижче. Сьогодні ми маємо рівень КУЛАЧНОГО БОЮ.  

Що ми отримали в результаті?

За 25 років існування незалежної України, окрім парламенту, ні в одній державній установі таке не відбувалося, бо будь-який керівник державної установи (міністр чи голова агентства), як мінімум контролює громадський порядок і має певний регламент проведення дискусійної роботи. Це вже прояв відчаю, бо якщо  громаді стане зрозуміло для чого зроблені ці 2 законодавчи акти, то плани щодо зачистки рику риби потерплять фіаско. Я переконаний, що рибацька громада підніметься й зупинить цей процес. 

Подавши заяву у міліцію і дочекавшись, як ми й писали раніше (в реформі МВС), приїзду патруля (через 3 години) й закінчивши оформлення документів (ще через 2 години), я нарешті  на другій день отримав номер впровадження і реєстрації цього інциденту: «ЄО.23982; Слідчий. Бойко; каб 332; КП. 1201510010000». Звісно я пуду з організовувати громадський актив, звертатися до прокурора, бо це дуже показовий і важливий приклад, коли в актовому залі державної установи в ході дискусії були вибиті зуби. Також звертатимуся до прем’єра з проханням відсторонити голову Державного агентства від виконання своїх обов’язків, як мінімум на час проведення досудового слідства, бо чи є голова Ковалів замовником цього побиття, чи є пасивним  споглядачем – це в будь якому разі злочин. Я можу, як постраждала сторона бути не зовсім об’єктивним, але сподіваюся громада розбереться,