Путін, Гітлер і Сталін - близнюки-браття!

Для Путіна історичний досвід пакту Молотова-Ріббентропа має практичне значення й сьогодні

Путін, який здійснив єдину за 70 повоєнних років анексію чужої території у Європі, закономірно докотився у своїй повній деградації та цинізмі до виправдання своїх ідейних попередників – Сталіна і Гітлера, які «в цілях безпеки» ділили між собою східну Європу та захоплювали цілі країни.

Вчора на зустрічі у Москві з канцлером Німеччини Ангелою Меркель Путін несподівано для своєї гості став публічно виправдовувати пакт Молотова-Ріббентропа, укладений у 1939 р. між сталінським СРСР та гітлерівською Німеччиною за тиждень до початку Другої світової війни. Ця ганебна змовакомуністичного та нацистського тоталітарних режимів, яка разом із ганебною для Заходу Мюнхенською конференцією 1938 р., стала «спусковим гачком» найкривавішої в історії людства війни, протягом перших двох років якої два режими були союзниками, а не ворогами.

Це є черговим кроком Путіна у реабілітації сталінізму, свідченням стрімкого руху Росії назад до її радянського та імперського минулого, до політики агресії та експансіонізму. А сам Путін вчора майже дослівно повторював аргументи Сталіна та Молотова, якими вони виправдовували співпрацю СРСР із нацистами до червня 1941 р. Тож подібність Путіна до Сталіна та Гітлера, на якій я вже неодноразово наголошував, отримала вчора яскраву ілюстрацію.

Водночас для Путіна історичний досвід пакту Молотова-Ріббентропа має практичне значення й сьогодні. Своєю заявою він дає зрозуміти Ангелі Меркель, що розглядає нинішні Мінські домовленості як крок до новітнього пакту з Німеччиною про фактичне розчленування України та сигналізує про своє прагнення до нового поділу сфер впливу в Європі.

Сподіваюся, що нинішні лідери Європи у повній мірі усвідомлять уроки жахливого минулого – ні умиротворення агресора в стилі Мюнхена, ні укладання «пактів про ненапад», а насправді про секретний поділ територій та сфер впливу, не зупинять знахабнілого агресора від подальшого шантажу та можливого початку великої війни.

Лише повна солідарність демократичних країн, готовність за будь-яку ціну спільно захищати свої базові цінності та чинити потужний збройний спротив агресору можуть запобігти великій війні, відновити міжнародний порядок іпоставити реваншистів на місце та зрештою притягти їх до відповідальності.