Влада розгойдує енергоринок

Пікети шахтарів у столиці підтвердили як повну профнепридатність Міненерго у питаннях енергетики, так й відсутність плану реформування електроенергетичної галузі.

Лише декілька днів минуло після запеклих «дебатів» вугільників, компанії ДТЕК та міністра Демчишина, а обіцянки стабільного розвитку вугільної та електроенергетичної галузі вже лопнули як мильна бульбашка.

До травних свят Україна знову підходить у кризовій ситуації. Саме у цю мить зупиняють свою роботу перші теплові станції, які працюють на вугіллі через відсутність палива. Харківська ТЕЦ-2 «Есхар» публічно це підтвердила.

І саме зараз Міненерго Демчишина не придумало нічого кращого як далі «розганяти» атомну енергетику. Очікується, що буде ухвалено рішення про збільшення виробітку електроенергії атомними електростанціями із нинішніх 55% до рівня 85%. Хоча як це виконати технологічно – у влади немає відповіді на це питання. І тим самим Міненерго умудряється в зазвичай стабільний весняний і літній період розгойдати енергетичний ринок України.

Про які реформи за такої енергетичної політики можна говорити? Безумовно, що провали в роботі потрібно певним чином компенсувати. А тому не варто дивувати, що міністр Демчишин і політики з коаліції («Блок Петра Порошенко», Батьківщина) осідали як «коника» тему монополізму.

Фактично звинувачуючи ДТЕК та особисто Ахметова у монополізмі влада відволікає громадськість від своїх помилок і водночас впевнено крокує до перерозподілу майна ДТЕК. При цьому у владі роблять вигляд, що ані сам президент Порошенко, ані близький до нього російський бізнесмен Григоришин не мають відношення до перерозподілу ринку енергетики.

Якщо вже говорити про монополізм, то у Міненерго навіть не зауважують, що той таки «Енергоатом», який виробляє більше 50% електроенергії у країні також є монополістом. А якщо зважати на декларативне бажання збільшити його частку до 85%, то як на таке взагалі подивиться Євросоюз, який вимагав від усіх кандидатів на приєднання до ЄС прикрити деякі АЕС і фактично зменшити обсяг вироблення ядерної енергії?

І що вже тоді говорити про те, що збільшуючи частку АЕС Україні доведеться збільшити закупівлі палива у Росії, яку у тому ж таки «Енергоатомі» не забувають називати агресором. Політика подвійних стандартів.

І якщо вже слідувати букві закону, то ДТЕК не виходить за рамки існуючого законодавства. ДТЕК виробляє не більше 33% електроенергії в Україні. Та й взагалі суспільству активно нав’язують хибну тезу про монополізм на ринку електроенергетики. Адже ринок складається не лише із ТЕС. Є іще АЕС і ГЕС.

Хоча, кого це насправді цікавить, якщо навіть міністр Демчишин не спромігся на правду щодо монополізму на ринку енергетики. Як тут не згадати минулорічний «прокол» Демчишина, який іще досі розгрібає українська енергосистема.

Мова про угоду із Росією про імпорт електроенергії, яка посилила залежність України від російських енергоносіїв (крім газу, ядерного палива і вугілля) та й ще визнала Крим суб’єктом Росії. Звичайно, «заганяти» енергосистему боротьбою з так званими монополіями – це легше, ніж боротися із енергетичною залежністю України від Росії.

Зрештою, Демчишин погано знає досвід Євросоюзу, куди він активно веде Україну. Точніше, робить вигляд, що веде. Адже у ЄС проти монополій не борються, а попереджають зловживання монопольним становищем. Та й взагалі у ЄС, коли компанія контролює 30-40% ринку, то це навіть не вважається монополізмом. А в деяких країнах енергоконцерни займають навіть 50% ринку.

І напевно в Міненерго ніколи не чули про мега-енергоконцерни ЄС – EON, RWE, GDF-Suez, EDF, ENI та багато інших. В Україні їх би уже давно звинуватили у монополізмі.

Особливо потішила пропозиція міністра Демчишина замість однією компанії віддати ринок багатьом невеликим. Мовляв, вони швидко порядок наведуть. От тільки хто такими «невеликим» компаніям дасть кредити, розпочне з ними великі проекти, поділиться новими технологіями? Як не крути, але в сучасному світі крупні компанії легше виживають і реалізовують глобальні проекти.

На фоні антиолігархічної боротьби дивує пасивне ставлення Міненерго до дій «регулятора» НКРЕКП, який не виконує закону України «Про засади функціонування ринку електричної енергії України», який був ухвалений іще у 2013 році.

Так, іще два роки тому потрібно було розробити і затвердити порядок проведення електронних аукціонів з розподілення пропускної спроможності міждержавних електричних мереж із забезпеченням функціонування процедур електронного аукціону, електронного документообігу та електронного цифрового підпису. А до 1 січня цього року перейти на ринкові ціни на електроенергію для всіх категорій споживачів, крім визначених груп побутових споживачів.

Власне, за останні півроку міністр Демчишин зробив все, щоб Україна навіть влітку опинилася на межі вимкнення світла. Адже дефіцит енергосистеми зростає до 3 ГВт. Прикро, що у владі готові пожертвувати інтересами споживачів, безпекою енергосистеми України, майбутнім електроенергетики країни заради однієї мети – переділити власність.

Юрій Корольчук, член Спостережної ради Інституту енергетичних стратегій