Власник сторінки
Громадський діяч, підприємець, еколог.
Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції.
Сьогодні у світі налічується
більше 800 млн. людей, які страждають від хронічного недоїдання, і, як
очікується, до 2050 року чисельність населення зросте ще на 2 млрд, більшість з
яких будуть проживати переважно в містах. Перед
нами постає колосальна проблема — як нагодувати планету і при цьому зберегти її
природні ресурси для майбутніх поколінь. Україна як країна з надзвичайним
потенціалом в аграрній сфері, має зайняти лідируючу позицію в сфері
забезпечення світу продуктами харчування, та особливо продуктами аквакультури.
Міністерство
охорони здоров’я рекомендує споживати 20 кілограмів рибної продукції на душу
населення. А ми споживаємо лише 14, з яких українського виробництва — тільки
два. Як відомо, порція риби вагою 150 грамм здатна забезпечити 2/3 денної потреби людини
в білках, тому враховуючи більшу доступність цього продукту за рахунок меншої
вартості, продукція аквакультурного виробництва стає стратегічною в питання
забезпечення
збалансованого раціону харчування для громадян України та світу.
Ще 20 років тому Український риболовецький флот був
одним з найбільших та найсучасніших серед країн СНД. Та це не вплинуло на
наявні природні ресурси, а саме водойми, та інфраструктуру яка збереглася ще з часів СРСР. На
сьогодні Україна вже імпортує близько 75% рибної продукції, і враховуючи
незначне зростання в обсязі вилову та неефективне використання наявних
ресурсів, ця цифра буде тільки зростати.
Наша держава має найбільшу в Європі площу
внутрішніх водойм. Понад 1 мільйон 100 тисяч гектарів водного дзеркала
створюють унікальні можливості як для штучного вирощування риби (аквакультури),
так і для промислу дикорослих видів. Маємо Азовське та Чорне моря, вихід у
Світовий океан - все це
величезний потенціал, Тобто,
Українська аквакультура готова до виробництва значних обсягів продукції,
питання постає тільки в початковому фінансуванні такого виробництва. Але
про що може йти мова, коли протягом двох десятиліть рибогосподарський комплекс
немає законів, які стали б фундаментом для розвитку цієї галузі.
Проект створення сучасного
аквакультурного виробництва передбачає
засновування підприємства
по виробництву готової продукції з риби та морепродуктів (креветки, молюски)
закритого циклу, тобто процес виробництва контролюється з моменту замовлення
мальків до моменту поставок готової продукції. Це надасть змогу максимально
контролювати як якість продукції, так і ефективність використання ресурсів.
Етапи
реалізації проекту складаються з 3-х пунктів.
Перший етап(2 місяці) включає в себе розміщення замовлення на
мальків (товстолоб, короп, карась, білий амур) на науково-виробничих базах
Херсонської та Миколаївської областей; вкладання
договорів оренди із власниками ставків (як державними так і приватними)
загальною площею 25 000 Га.; відновлення
базової інфраструктури (в разі необхідності) на орендованих ставках; вкладання договорів на поставку
комбікормів (заводи Херсонської
та Одеської
областей). Наступний етап(12 місяців) вміщує зариблення мальків на орендованих ставках та контроль за зростанням,
харчуванням й
станом мальків. Завданням останнього етапу(6 місяців) є оренда
виробничих потужностей (Крабові палички, рибні напівфабрикати (котлети,
палички), заморожені креветки та молюски.); вилов риби по графіку виробництва; реалізація
продукції через національні роздрібні мережі, та відправка продукції на експорт.
Усі розуміють, що проблеми є і будуть. Але маючи підтримку держави та реальну програму дій, ми зможемо вивести рибну галузь у лідери аграрного комплексу.
Враховуючи зростаючу тенденцію споживання риби та рибних продуктів як в
Україні, так і в світі, можна зробити висновок, що попит на цю продукцію завжди
зберігається на достатньо високому рівні. Виробництво такої продукції саме в
Україні, не тільки надасть змогу зменшити кількість імпортованої сировини, а
також збільшить рівень продовольчої безпеки та відновить підприємства
аквакультури в країні.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.