Повідомлення про кримінальні правопорушення

Громадська організація «Всеукраїнське батальйонне братство» повідомляє вищий правоохоронний орган України про вчинення рядом українських політиків з використанням державних посад кримінальних правопорушень, які підпадають під ознаки ч.1 ст.111 КК України (державна зрада), ч.2 ст.364, ч.2 ст.364 ч.3 КК України (зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки), ст.256 КК України (створення злочинної організації).

Повідомлення

про кримінальні правопорушення

Громадська організація «Всеукраїнське батальйонне братство» повідомляє вищий правоохоронний орган України про вчинення рядом українських політиків з використанням державних посад кримінальних правопорушень, які підпадають під ознаки ч.1 ст.111 КК України (державна зрада), ч.2 ст.364, ч.2 ст.364 ч.3 КК України (зловживання владою, що спричинило тяжкі наслідки), ст.256 КК України (створення злочинної організації).

Злочинні дії вчинені за наступних обставин.

Реальні події в Україні та їх аналіз свідчать, що у лютому 2014 року група українських політиків, у яку входили Петро Олексійович Порошенко, Олександр Валентинович Турчинов, Арсеній Петрович Яценюк та ряд інших, домовились між собою скористатись початком революції в Україні та перемогою Майдану і шляхом політичних маніпуляцій та політичної демагогії отримати доступ до найвищих державних посад, які використати для збереження основ політичного корупційного режиму, що складався в Україні з 1991 року після досягнення незалежності.

Учасниками змови передбачалось отримати владні державні посади під прикриттям популярних гасел про подолання в Україні корупції, зміни політичної системи, люстрацію влади, проведення економічних і соціальних реформ і т.д.

Замисел на отримання доступу до влади був реалізований та державні посади в певній етапності отримані.

Отримання державних посад та їх розподіл супроводжувався переговорами олігархічних груп, які контролювалися П.Порошенком, І. Коломойським, Р. Ахметовим, Д. Фірташем, Ю. Тимошенко та рядом інших олігархів.

Домовленості передбачали отримання найвищих державних посад спочатку О.Турчиновим (голови Верховної Ради України, в. о. Президента України) та А.Яценюком (Прем’єр-міністра України), а потім П.Порошенком (Президент України), а також призначення на ключові державні, включаючи губернаторські посади, представників олігархату, що і було реалізовано.

По отриманню доступу до державної влади учасники змови, усвідомлюючи суспільні настрої на проведення в Україні реальних змін, дотримуючись тактики політичної демагогії на їх здійснення, стали впроваджувати реально свою стратегію на поступову консервацію політичної системи, заснованої на корупції, в т.ч. корупції політичній.

У 2014 році реально де-факто в Україні реформи не розпочалися, хоча декларації були постійними.

У тому числі, з очевидністю були консервовані принципи діяльності правоохоронних структур (міліція, прокуратура, СБУ) та суду.

Завдяки закулісним політичним домовленностям проведення виборів до Верховної Ради України було організовано таким чином, що забезпечило проходження до її складу політиків, які були оплотом злочинно-корумпованої влади колишнього Президента України В.Януковича.

Саме тому у червні 2014 року було збережено весь склад ЦВК, хоча повноваження більшості членів цього органу, включаючи голови М. Охендовського (котрий у комісії перебував за квотою Партії Регіонів), закінчились.

Наприкінці лютого - початку березня 2014 року в Україну в Автономній Республіці Крим відбулося агресивне вторгнення військ Російської Федерації з метою захоплення пів-острова.

Учасники змови в Україні,  переслідуючи мету на отримання влади, її розподіл та утримання, вирішили використати цей факт у своїх політичних інтересах.

Вони вирішили протидіяти агресору лише на словах, щоб створити видимість протидії і відволікти увагу українського народу, а самим сконцентруватися на зміцненні своїх владних позицій.

Не вірячи в здатність українського народу захистити свою незалежність, суверенітет і цілісність, учасники змови відмовились від реального можливого ефективного збройного спротиву агресору, тим більше, що за їх переконанням, це ставило під загрозу їх стратегічні плани по закріпленню владних позицій з метою поступової консервації політичної системи.

Як наслідок, оборона України свідомо не була організована, свідомо, незважаючи на наявність всіх підстав, в Україні не був введений воєнний стан відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Реально де-факто відбулось зрадницьке сприяння планам Російської Федерації по анексії Криму і Крим агресором був анексований.

В подальшому ескалація агресії Російської Федерації продовжилась на Сході Українияка паралельно поєднувалась підігріванням агресором сепаратиських настроїв у цьому регіоні.

Однак і в цій ситуації, орієнтуючись на досягнення своїх стратегічних політичних цілей, учасники змови відмовились взяти на себе відповідальністьпо ефективному захисту України.Основою збройного захисту України в цей період став весь Український народ, та, насамперед, добровольчі батальйони і волонтери.

Під тиском патріотичних настроїв в українському суспільстві, бажаючи утримувати владу, учасники змови в цей період за домовленістю між собою ввели не воєнний стан, для введення якого продовжували існувати всі підстави, а режим так званої антитерористичної операції.

Цей режим було введено указом Президента України № 405 від 14 квітня 2014 року відповідно до Закону України «Про боротьбу з тероризмом».

Проте визначення «антитерористична операція», яке давав цей закон, не відповідало характеру тих подій, які відбувались на Сході України.

Усвідомлюючи цей факт, після обрання у травні 2014 року Президентом України Петра Порошенка, учасники змови, маскуючи свої справжні замисли на зміцнення своїх позицій у владі задля консервації політичної системи, у червні 2014 року через Верховну Раду організували внесення змін до Закону України «Про боротьбу з тероризмом», змінивши поняття «антитерористична операція», для того хоча б якимось чином підлуштувати під  закон події на Донбасі.

Здійснено було це, в тому числі, з метою уникнення взяття Президентом України Петром Порошенком, персональної відповідальності за оборону України, яка прямо передбачена законом України «Про правовий режим воєнного стану».

Це давало можливість учасником змови, перекладати відповідальність за оборону України на другорядних осіб (керівника АТЦ від СБУ, підконтрольних міністрів оборони, інших), а самим концентруватись під демагогічними патріотичними гаслами на вирішенні свого стратегічного замислу.

При цьому реально для учасників змови було вигідно, щоб події на Сході України не припинялись, для того щоб патріотичні сили відволікались на оборону України, а не концентрувались на вирішенні внутрішніх проблем.

Саме тому на Сході України владою у червні 2014 року під обіцянки Президента України Петра Порошенка про «мир  за дві неділі» було організовано перемир’я, яке дало змогу структурам ДНР та ЛНР у контакті з військами Російської Федерації перегрупувати свої сили і наростити військову потужність в Україні, хоча в цей момент були наявними достатні фактори для погашення агресії і нейтралізації внутрішніх терористів.

Як наслідок, події на Сході України отримали новий поштовх, продовжувались і продовжують розвиватись досьогодні.

На території України йде війна, а влада злочинно цього факту, концентруючись на досягненні своїх політичних цілей, не визнає.

Тим самим де-факто, відбувається зрада національних інтересів, в тому числі, на користь Російської Федерації.

Вказані дії учасників злочинної змови, (включаючи П.О. Порошенка,  О.В.Турчинова, А.П.Яценюка та інших), які виразились і виражаються в умисних діях на шкоду суверенітету, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній, інформаційній безпеці України через фактичне сприяння Російській  Федерації в проведенні підривної діяльності проти України, підпадають під ознаки злочину, передбаченого ст.111 ч.1 КК України.

Також дії учасників злочинної змови (включаючи П.О.Порошенка,О.В.Турчинова, А.П.Яценюка та інших),які виразились і виражаютьсяу зловживанні владою в своїх особистих інтересах, що спричиняло тяжкі наслідки у вигляді шкоди державним і громадським інтересів, законним правам і інтересам громадян України, підпадають під ознаки злочинів передбачених ст. 364 ч.2 КК України та ст. 364 ч.3 КК України.

Обставини також свідчать, що вказані дії вчинені і вчиняються організованою групою осіб, котрі створили задля досягнення своїх злочинних цілей злочинну організацію, а відтак їх дії підпадають за сукупністю під ознаки злочину, передбаченого ст. 255 КК України (створення злочинної організації).

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.. 214 КПК України,-

ПРОШУ:

1.     Прийняти повідомлення про кримінальне правопорушення.

2.     Внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом вчинення учасниками злочинної політичної змови (включаючи Петра Олексійовича Порошенка, Олександра Валентиновича Турчинова, Арсенія Петровича Яценюка та інших) кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111 ч.1, 256, 364 ч.2, 364 ч.3 КК України.

3.     Організувати якісне досудове розслідування вказаних у повідомлені кримінальних правопорушень.

Голова громадської

організації «Всеукраїнське                                                В.С.Фурса

батальйонне братство»