Прокурор за оновленою системою органів прокуратури «віддаляється» від народу

У Законі України «Про прокуратуру» (від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII) визначено, що систему органів прокуратури України становлять: Генеральна прокуратура України, регіональні, місцеві та військові.

Гостроти набуває питання щодо переліку та територіальної юрисдикції місцевих прокуратур, які визначені у додатку. Зазначена новація суперечить принципу територіальності, сформульованому у ст. 3 цього Закону. Відповідно до нього прокуратури повинні створюватися та діяти на адміністративно-територіальних одиницях не нижче району. Але на районному рівні створюються місцеві прокуратури, юрисдикція яких поширюється на декілька районів (прокурорський округ). Це українське ноу-хау, оскільки жодна країна світу таким чином не вибудовує структуру прокуратури.

У країнах, в яких прокуратури діють при судовій владі, їх місце розташування та юрисдикція поширюються на судовий округ, що не збігається з адміністративно-територіальним поділом. Це є однією з гарантій забезпечення незалежності суддів і прокурорів від місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

В інших країнах суди, прокуратури, інші правоохоронні органи, як правило, здійснюють свою діяльність з органами місцевої влади відповідно до адміністративно-територіального поділу (як зараз в Україні).

У новому прокурорському законодавстві місцеві прокуратури (майже 200) мають функціонувати за незрозумілим міжрайонним принципом, дисонуючи з юрисдикцією судів, органів досудового розслідування, іншими органами влади інших районів, які входитимуть до територіальної юрисдикції прокурорських новоутворень.

Та, мабуть, найгірше у такій схемі те, що багатьом громадянам за прокурорським рішенням доведеться проїхати сотні кілометрів. А за відсутності нормального міжрайонного транспортного сполучення – добиратися через обласні центри або ходити пішки.

І не зовсім складно здогадатися, яку реакцію у наших співвітчизників викличуть такі «новації».

А якщо зовсім відверто – новація щодо організації місцевих прокуратур серед інших сумнівних запроваджень, мабуть, найнедолугіша, оскільки містить суттєві помилки та певну невідповідність територіальному устрою.

1. До юрисдикції місцевих прокуратур взагалі не включено такі адміністративно-територіальні одиниці, як:

1) Донецька область. До територіальної юрисдикції Красноармійської місцевої прокуратури не включено м. Красноармійськ. Ясинуватський район не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області.

2) Запорізька область. Веселівський район не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області.

3) Київська область. Місто Обухів не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області.

4) Кіровоградська область. Олександрівський район не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області. Онуфріївський район не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області.

5) Львівська область. Місто Новий Розділ не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області. Місто Моршин не віднесено до територіальної юрисдикції жодної з місцевих прокуратур області.

2. Ряд адміністративно-територіальних одиниць віднесено до юрисдикції кількох місцевих прокуратур:

1) Кіровоградська область. Олександрійський район віднесено до територіальної юрисдикції двох місцевих прокуратур області – Знам’янської та Олександрійської.

2) Хмельницька область. Летичівський район віднесено до територіальної юрисдикції двох місцевих прокуратур області – Старокостянтинівської та Хмельницької.

3. Крім того, допущено помилки у назвах адміністративно-територіальних одиниць:

1) Волинська область. Територіальна юрисдикція Ковельської місцевої прокуратури: Швацький район замінити на Шацький.

2) Дніпропетровська область. Територіальна юрисдикція Павлоградської місцевої прокуратури: місто Першотравневськ замінити на місто Першотравенськ.

Територіальна юрисдикція Криворізької місцевої прокуратури № 1: Довгинцевський район міста Кривий Ріг замінити на Довгинцівський район міста Кривий Ріг.

3) Донецька область. Територіальна юрисдикція Волноваської місцевої прокуратури місто Докучаївськ замінити на місто Докучаєвськ.

Територіальна юрисдикція Красноармійської місцевої прокуратури: місто Димитров замінити на місто Димитрове.

4) Запорізька область. Територіальна юрисдикція Енергодарської місцевої прокуратури: Васильківський район замінити на Василівський.

5) Київська область. Територіальна юрисдикція Броварської місцевої прокуратури: Іванівський район замінити на Іванківський.

6) Сумська область. Територіальна юрисдикція Конотопської місцевої прокуратури: Білопольський район замінити на Білопільський.

7) Тернопільська область. Територіальна юрисдикція Теребовлянської місцевої прокуратури: Монастирський район замінити на Монастириський.

8) Херсонська область. Територіальна юрисдикція Каховської місцевої прокуратури: Великолепетинський район замінити на Великолепетиський.

9) Черкаська область. Територіальна юрисдикція Смілянської місцевої прокуратури: Полянський район замінити на Шполянський.

10) Чернігівська область. Територіальна юрисдикція Менської місцевої прокуратури: Городянський район замінити на Городнянський.

На жаль, аргументи з цього приводу так ніхто й не почув, а згідно із Законом таку модель буде запроваджено з 25 квітня 2015 року.