Кажуть, що майбутнє – це результат минулого.Тому частина подій п’ятниці, 30 січня 2015 р., у яких я взяв участь, є своєрідним продовженням його попередньої діяльності.
Отже у середу я, поїхавши у Київ разом із небайдужими колишніми і діючими викладачами та студентами Полтавського національного технічного університету, домігся зустрічі делегатів із міністром освіти України. Шквал скарг на ректора згаданого ВНЗ досяг у останні два місяці свого апогею. На основі них мною було складене депутатське звернення до профільного міністерства та генпрокуратури. Тому наслідком системних кроків у боротьбі із свавіллям ректора Онищенка В.О. та спробою закриттям ним архітектурного факультету стала зустріч із очільником української освіти. Наразі ВНЗ очікує об’єктивну і непідкупну міністерську комісію. А я у п’ятницю відвідав вчену раду університету де, у присутності одіозного ректора, повідомив викладачів, що питання на контролі, а також попросив їх не бути байдужими – тоді все налагодиться і стане на свої місця. Також я нагадав присутнім, що ректора потрібно шанувати, а не боятися. Тому, згідно нового Закону про Вищу освіту, керівника ВНЗ можна і треба обрати самим викладацьким колективом.
Також у п’ятницю я відвідав Розсошенську гімназію. Батьки учнів, які там навчаються, давно мали потребу в мультимедійному проекторі. Вже давно вони почали збирати кошти на його придбання, але через підвищення курсу у.о. (а вартість проектору обраховується відносно цього курсу), були відкинуті назад у своїх починаннях. Тому батьки школи, котра розташована у моєму виборчому округу, звернулися до мене по допомогу у цій справі. З допомогою полтавського доброчинця, який побажав залишитись невідомим, вдалося віднайти необхідні кошти для придбання пристрою. Таким чином у п’ятницю вже проектор був вручений школі та запущений у дію.
Ще одна подія п’ятниці не могла не торкнутися кожного полтавця. Мова йде про провальне голосування за визнання Росії країною-агресором, а ДНР і ЛНР терористичними організаціями. Сесія міської ради у п’ятницю була присвячена питанням бюджету. Частина депутатів, очевидно спереляку, просто не з’явилися на цю сесію, бо вона обіцяла бути напруженою: окрім бюджету мали підійматися ще й гострі питання надання земельних ділянок учасникам АТО тощо. Тому кворум був на межі, і коли з голосу було поставлене питання про визнання ЛНР і ДНР терористами, сталося очікуване – частина депутатів просто не зрозуміла, за що вони мають голосувати, бо нагадую – це все робилося з голосу, а тексту ухвали роздано не було. Частина звісно побоялася прийняти на себе таке рішення. Тому і такий результат голосування.
У суботу на мітингу під міськрадою і так було багато дійових осіб, тому я не став переобтяжувати цю масовку своєю присутністю. Тим більше ми з помічниками у п’ятницю і суботу готувалися на поїздку на схід. Я зробив по-іншому – увечері у п’ятницю я мав розмову із міським головою Олександром Мамаєм, і він пообіцяв мені, що ситуація по даному питанню буде виправлена у вівторок, на позачерговій сесії міської ради.
Як бачите, події цієї п’ятниці тим чи іншим чином пов’язані із освітою. Як і ситуація у ПНТУ, так і у міській раді потребує підвищення не лише певного освітнього рівня дійових осіб, але й громадянської рішучості, твердої позиції. Чим більше у суспільстві буде освічених, переконаних громадян, тим менше проблем ми будемо самі собі створювати. І так переможемо!
Р.S. У понеділок, 2 лютого 2015 р. на позачерговій сесії міської ради було виконано обіцянку, яку мені дав міський голова Полтави – ЛНР і ДНР визнано терористичними організаціями, а Росію – країною-агресором.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.