Міносвіти допомагає книжковим піратам

Тернопільська компанія дасть змогу не лише порушувати авторські права на навчальну літературу, але й маніпулювати освітнім процесом

Міністерство освіти і науки без жодних конкурсів чи тендерних процедур означило базовим для розміщення усіх навчальних посібників для школярів електронний репозитарій ua.lokando.com. Електронна система не лише може порушувати інтелектуальні права авторських колективів та незаконно збирати дані користувачів, але й суттєво вливати на вибір учителями підручників для повсякденної роботи.  

Ідея електронного репозитарію підручників у цілому є позитивною. За задумом, різні видавництва можуть розміщувати тут свої напрацювання для учнів різних класів, а учителі самостійно мають змогу обирати, за яким посібником краще навчатись. Проте спосіб, у який міністерство обрало обов’язковим для цих цілей приватний майданчик ua.lokando.com викликає запитання і у освітянської громади, і у учасників ринку навчальної літератури.

Інформацію про появу ресурсу вперше озвучив заступник міністра освіти Павло Полянський. На колегії відомства в серпні 2014 року він відверто вихваляв веб-сайт, який також буде платформою і для проведення нового конкурсу з відбору підручників для 4 і 7 класів. «Тепер роль тендерних комітетів і конкурсних комісій виконуватимуть вчителі. Адже електронний репозитарій дозволить вчителеві проглянути кожен конкурсний підручник, оцінити його якість та самостійно обрати для навчання той, який на його думку є найкращим. І цей результат ніхто не зможе змінити», - заявив тоді чиновник.

Однак, чи все так просто? Інформація про засновників ресурсу дає змогу припустити, що у процесі відбору мала місце корупційна складова. Сайт ua.lokando.com засновано громадською спілкою «Центр освітніх комунікацій» із Тернополя. Однак хоститься він, за даними сервісу WhoIs, у Німеччині, адже власне домен по факту належить німецькій ІТ-компанії LOKANDO AG з Мюнхена.

Згідно із Єдиним реєстром громадських формувань, цю організацію заснували ТОВ «Видавництво «Навчальна книга-Богдан» Богдана Будного і Георгія Домарецького і ТОВ «БХВ-Освіта» Олександра Полякова та Ірини Стеценко. Адреси «Центру…» та «Навчальної книги-Богдан» у Тернополі збігаються. Важко припустити, що ці крупні гравці на ринку навчальної літератури не будуть використовувати ресурси репозитарію для лобіювання власних інтересів. Особливо враховуючи, що, за даними громадських активістів, саме тернопільські видавці мають широкий спектр бізнес-партнерів серед чиновників Міносвіти.

Якими є ризики використання ua.lokando.com в якості «офіційного» репозитарію підручників з огляду на наближеність ресурсу до одного з гравців ринку? По-перше, це можливість маніпулювати думкою вчителів щодо якісних підручників. Власник ресурсу може на свій розсуд тимчасово закривати доступ до окремих видань, залишаючи «напоказ» лише ті посібники, які потрібно. Сервери за кордоном зводять до нуля можливості здійснення перевірок такого сайту з боку державних органів, приміром, того ж Міносвіти, не кажучи вже про фіскальну службу.

Більше того, «підсвічувати» конкретні підручники можна цілком легально: у розділі «Партнерам» ідеться про те, що ресурс використовуватиметься з рекламною метою. Варто звернути увагу і на спроби власників ресурсу «прив’язати» власну навчальну літературу до підручників інших видавництв, формуючи «тематичні комплекти». А звідси недалеко і до вмонтовування у свої підручники історичних перекручень та психологічних маніпуляцій.

Ще одна проблема – це майже повна відсутність захисту персональних даних при авторизації користувача на сайті для перегляду чи придбання літератури. При цьому крім збору персональних даних включно із телефоном, також відстежується ІР-адреса. При цьому, «творці» порталу залишають за собою право переглядати і політику конфіденційності, покладаючи на користувача необхідність самостійно відстежувати можливі зміни. Йдеться про відверте збирання баз даних, призначених для використання у комерційних цілях.

Так само неможливо говорити і про безпеку електронного контенту підручників, що можуть (і вочевидь будуть) використовуватись для створення контрафактної продукції. А це вже порушення авторських прав як авторів, так і видавництв – і може призвести до кримінального переслідування. Більше того, сама ідея примусового розміщення текстів підручників видавництвами на певному сайті суперечить принципам скорочення втручання держави у діяльність бізнесу.

Аби уникнути подальшого розгортання конфлікту, Міносвіти вартувало самостійно на базі державного урядового домену gov.ua створити власний майданчик для розміщення підручників із безкоштовною можливістю для всіх видавців на рівних правах розміщувати свої посібники. Нині ж система лише призведе до розростання «прокладкової» корупції, коли хабарі будуть офіційно осідати у компанії, наближеної до керівництва відомства.