Цю обставину потім якось тихенько обійшли увагою – як депутати, так і журналісти. А депутати навіть ніби якось засоромилися про поспішність своїх заяв. В принципі, в квотному принципі немає нічого такого принципово поганого. Якщо разом з квотним принципом діє ще й принцип люстрації, то все це може ефективно працювати. Українській громаді немає діла до того, як саме парламентська коаліція домовиться про посади. Навіть якщо то буде квотний принцип чи просто давньогрецька лотерея. Аби зміст коаліційної угоди спонукав до ефективної реформістської діяльності.Перші засідання Парламенту вповні проявили наслідки майданних настроїв. Вулиця все ще дихає в Парламенті, приносить туди свої звички. Така тактика іноді спрацьовує, а іноді не спрацьовує. Українська громадськість була би дуже зацікавлена у тому, щоб парламентська діяльність відбувалася все-таки за законами парламенту, а не вулиці. Парламентські процедури, якщо їх не перекручувати і не корумпувати, є доволі дієвими. Дуже хотілося, аби старі часи "диригованого голосування", "голосування багатостаночників" відійшли у минуле. Дуже хотілося, аби принцип "внутріпарламентської люстрації" проти тих, хто голосував за закони 16 січня, дів би протягом всього парламентського скликання. Водночас коаліційна угода містить потенційну проблему саме щодо управління фракціями коаліції.Раніше, коли був "диригент більшості", рішення приймалися і швидко, і організовано.Припустимо, тепер Парламент може витрачати більше часу на випрацювання рішень і відповідно на голосування, де проявлятиме себе більшість.Але. Робочими органами парламентської більшості є Збори коаліції і Рада коаліції. Збори коаліції скликаються для вирішення найважливіших питань діяльності коаліції, а також тоді, коли Рада коаліції не може ухвалити якесь рішення. Це означає, що тепер Рада коаліції є "диригентом більшості".Українську громадськість, як і Парламент також, дуже би цікавила публічність роботи Ради коаліції, особливо в її поточній роботі, коли немає потреби скликати Збори коаліції. Зрештою українській громаді і Парламенту в цілому потрібно подумати над законом про РЕАЛЬНЕ відкликання депутата. Депутата має стати відкликати реально можливим.
Отже принципи кадрової політики, в якій зацікавлена українська громада на сьогоднішній день, в Парламенті:
1) квотний принцип має доповнюватись люстрацією;
2) необоротність люстрації;
3) менше вулиці, більше парламенту;
4) публічність роботи "диригентів більшості";
5) створення дієвої процедури відкликання депутатів.