«Право на волю»

Боротьба за незалежність.

3 жовтня 2014 року в Інституті журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка пройшла зустріч студентів з народним депутатом, громадським діячем, одним із засновників  ВО «Батьківщина», Федорчуком Ярославом Петровичем.

  Зустріч почалась з перегляду документального історичного фільму, в якому брав участь сам Ярослав Петрович. Головною темою кінострічки були буремні події революції 1917-1920 рр. З фільму ми дізнаємось, що УНР займала важливий щабель у формуванні української народності часів революції. Для них незалежність України була найголовнішим пріоритетом, за цю ідею боролися, вмирали. УНР відстоювала інтереси вільної країни під гаслом : «Воля України - або смерть». Крім цього, у фільмі згадуються видатні персоналії, що відіграли важливу роль під час скрутних для України часів революції : Павло Скоропадський, Володимир Винниченко тощо. Ми бачимо Холодний яр. Ця місцевість займає площу 7 тис. га лісів та ярів, на яких зароджувалась козаччина. Саме на цих схилах точилась жорстока боротьба за волю українського народу. Козаки заложили основу нашої незалежності, долаючи сильну російську армію, вони стали одним із символів народного духу. Росіяни казали українцям, що ми не даємо їм жити. А чи не навпаки все відбувається? Чи не ми повинні казати ці слова? І чи не росіяни ніколи не приходили в Україну як друзі? Ці питання цікавлять і народного депутата, який підкреслює те, що ми повинні боротись за свою незалежність і боротьба ця буде складною, бо по іншу сторону барикад стоїть дуже сильний ворог.

  Після перегляду фільму кожен з нас замислився над тим, як схожі події революції з реаліями нашого часу. Історія говорить нам, що під якою країною би українці не знаходились  і як би скрутно нам не було під тиском інших держав, у нас завжди присутня українська свідомість. Бажання мати свою державу долало усі перешкоди на шляху до незалежності. УПА як самоорганізована група людей боролась до останнього та була гідним супротивником для Росії. Ми можемо з упевненістю провести чітку паралель з сьогоднішнім життям. Нашу країну огорнуло велике лихо, страшне слово «війна». Вже тисячі солдатів загинули у боротьбі за волю українського народу.  Невідомо скільки ще смертей доведеться виплакати Україні, ховаючи своїх синів, які з гідністю кладуть свої життя заради вільної рідної країни. Справжні герої організовано стримують ворога, як робила це УПА.

  Перегляд фільму справив на мене велике враження. Який висновок можна зробити з нього? Кожен українець повинен замислитись над своєю поведінкою. На наших очах, ще з початку Євромайдану, постає зародження нової нації. Країна об’єдналась, стала сильнішою і ще раз довела, що дух наш незламний, взявши перемогу над диктаторським політичним режимом екс-президента. Нову націю можна зберегти лише за допомогою єдності, в цьому наша сила. Кожному треба починати з себе зміцнювати країну на краще. Як говорить Ярослав Петрович : «Доки будуть продажні депутати, доти будуть продажні виборці». Молодь – це майбутнє України, від нас залежить її подальша доля. Будемо ми під диктатурою іншої держави чи будемо вільними. Згадуючи усі історичні факти, я можу зі впевненістю сказати, що Україна заслужила право на волю, але цього замало. Кожен день, кожну хвилину ми маємо боротися за незалежність. Поважаючи наших пращурів, що такаю великою ціною відвойовували свободу українського народу, ми не маємо права здатися під тиском агресора. Якщо не ми, то хто? Тільки ми здатні захистити рідну Україну, не дати ворогу жодного шансу на думки про зазіхання на наші землі і на нашу багату культуру. Об’єднашись ми здолаємо усі перешкоди і на світлому горизонті нас чекає перемога під синьо-жовтим прапором.