Демократія по-вінницьки

В Могилеві-Подільському розгромили агітаційний намет "Опозиційного блоку"

Передвиборча кампанія - на піку активності. В азарті від подекуди агресивного процесу її учасники не втримують емоцій і показують своє справжнє, не завжди цивілізоване обличчя. Недавно засвітилися у всій "красі" могилів-подільські активісти. 

У п’ятницю вранці до агітаційного намету «Опозиційного блоку» в Могилів-Подільську Вінницької області підійшла група не дуже привітних молодиків. У той час цілком законно і мирно з намету показували свою позицію й ділилися нею з усіма охочими чоловік і жінка. Біля будинку культури, де вони розмістилися, були й конкуренти, які чомусь не викликали ніяких емоцій у "борців за справедливість". Небезпечними для себе вони, певно, вважають лиш опозиціонерів. 
Непрохані гості, передчуваючи власну безкарність, сміливо представитися.

- Ми з правого сектору, – сказав один із групи. – А ви не маєте права агітувати: через вас у країні іде війна.

Далі посипалися лайки і образи на адресу політичної сили. Спікер групи «пригрозив», що піде до міської ради виясняти, з якого це «дива» колишнім регіоналам дозволили ставити намети разом з іншими. Щоб спростити завдання войовничо налаштованих хлопцям, перелякана жінка тремтячими руками показувала, що вони мають усі відповідні документи й дозволи. 

Та, видно, місцеві самоогранізовані ватаги забули, що в нас мають відбутися демократичні вибори до Верховної Ради. Ще десь через годину на площі біля Будинку культури знову зібрався натовп. Цього разу (і навряд чи це випадковість) намет «Опозиційного блоку» став муляти очі місцевій «Самообороні». Ті не стали багато говорити. З восьмеро дужих хлопців просто попередили, що дають агітаторам 10 хвилин, щоб забратися звідси самим, інакше їм «допоможуть».

Поки працівники штабу видзвонювали юристів, щоб підказали рішення, «самооборонці» все розсудили. Намет зірвали, листівки розкидали. Шоковані агітатори поспіхом збирали розвіяні вітром матеріали, а самопроголошені народні месники забрали тент і підбігом подалися в будинок культури. Ось вам і демократія, ось і новий лад. Чим відрізняються теперішні сторожі справедливості від тітушок колишнього президента? Запитання риторичне, бо різняться хіба що наявністю у перших ура-патріотичного вірусу. 

Далі - заява в міліцію, потім представники охорони правопорядку довго збирали пояснення заявників замість того, щоб шукати викрадене майно по гарячих слідах. Словом, бідовий намет знайшли і повернули аж у неділю. Люди знову працюють, але якось неспокійно, боязко. Цього разу вони не постраждали, та чи далеко до розправи, коли навколо беззаконня?

У цьогорічній передвиборчій кампанії це типова ситуація. Попри звичне псування біл-бордів опонентів, поширення компромату й антиреклами, фальстарту агітації ще до моменту реєстрації кандидатів в ЦВК, додалися часті випадки фізичного насилля над учасниками виборчого процесу. Тепер не те що не престижно, а страшно бути представником або прихильником позицій, відмінних від нинішньої влади. Живемо, наче на пороховій бочці, готуємося до виборів в умовах війни. Мало того, що суперечки підігрівають зовнішні вороги, тепер ми й між собою не можемо бути терпимими. А, може, все-таки залишити кожному з нас право самостійно визначитися, за яку партію віддати голос на виборах? А заодно й зберегти демократичне обличчя своєї країни?