Де Україна братиме газ? Сценарії для опалювального сезону

Опалювальний сезон 14/15. Великий реверс, або кримінал?

До початку опалювального сезону залишилося менше місяця, а головне питання - чи вистачить Україні газу, так і залишається відкритим. Україна досі не вирішила проблеми з забезпеченням країни пальним на період зими, в той час як наявних обсягів газу не вистачає. Останнім часом звучать невтішні прогнози з приводу того, що газу не вистачить, і після нового року населення почне мерзнути, а промисловість зупиниться. Щоб не допустити подібної ситуації, уряд закликає до економного споживання, переходу на альтернативні види опалення.

Але чи не є ситуація перебільшеною? Ми маємо суттєві запаси газу у підземних сховищах, стабільно купуємо імпортний газ, отримуємо пальне власного виробництва. Однак, чи зможуть всі ці ресурси замінити нам прямі поставки російського газу і гарантувати проходження опалювального сезону – у матеріалі.

Паніка щодо питання нестачі газу розпочалась з моменту зупинки 16 червня постачання пального "Газпромом". Росія в односторонньому порядку переглянула умови укладеного контракту, запропонувавши нам купувати газ по 385 дол за тисячу кубометрів, і це з урахуванням тимчасової знижки. Для порівняння, за словами голови оператора газотранспортної системи України «Укртрансгаз» Ігоря Прокопіва, словацький реверсний газ коштує для України лише 320-330 дол.

В той час як російська і українська сторона подали взаємні позови у Стокгольмський арбітраж, Україна сподівається на пошук виходу з складної ситуації.

У Кабінеті міністрів кажуть, що у даних умовах Україні не вистачає газу, щоб пройти осінньо-зимовий період. За словами віце-прем'єр-міністра, міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Володимира Гройсмана, дефіцит газу протягом опалювального сезону складе 5 млрд куб м. На думку міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Продана, ця цифра може змінюватися в залежності від ряду факторів, зокрема, обсягів реверсу і температурного режиму.

Скільки нам потрібно газу?

За висновком голови правління НАК “Нафтогаз України” Андрія Коболєва, очікується, що за осінньо-зимовий період 2014-2015 року українські споживачі використають близько 26 млрд куб м газу.

Для порівняння, за підсумками 2013 року Україна сумарно спожила близько 50,4 млрд куб м на потреби промисловості і ЖКГ. Зокрема, із серпня 2013 по березень 2014 року, Україна використано 38,3 млрд куб м.

Ухвалена Кабміном 9 липня 2014 року постанова «Про заходи щодо забезпечення населення, підприємств, установ та організацій природним газом із серпня 2014 по березень 2015 року», встановлює ліміт споживання газу протягом серпня-березня на рівні 30,2 млрд куб м, що на 8,1 млрд куб м  (27%) менше, ніж торік.

Водночас, Україна щорічно демонструє тенденцію до скорочення споживання газу. Якщо до 2011 року протягом опалювального сезону споживання складало близько 40-50 млрд куб м, то під час осінньо-зимового періоду 2012/2013 років – ця сума наблизилась до 38,1 млрд куб м. У розрахунку на річне споживання, за підсумками 2013 року Україна скоротила споживання газу до 50,4 млрд куб м, що у порівнянні з 2012 роком менше на 4,4 млрд куб м (8,1%). Така сама тенденція спостерігається і у поточному році.

За підсумками січня-серпня споживання газу в Україні порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилося на 5 млрд куб м.

З усіх сфер споживання, найбільш затратним є використання газу в сфері промисловості. Послуги з опалення побутових споживачів складають менше третини від цього обсягу. За підрахунками співголови Фонду енергетичних стратегій Дмитра Марунича, у минулому році ЖКГ спожило 8,4 млрд, з яких на опалення споживачів АРК пішло приблизно 400-500 млрд куб м. Промисловість протягом осінньо-зимового сезону спожила до 13 млрд.

Точний обсяг газу, потрібний для використання протягом зими є відносною цифрою і залежить від ряду факторів, зокрема від температурного режиму. Це демонструє динаміка добового споживання газу в теплий і холодний сезони: від 75 млн куб м в квітні-вересні до пікових 280 млн куб м до середнього рівня витрат у опалювальний період на рівні 200 млн куб м.

Як зазначає директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський, це питання залежить від погоди протягом зими. «Скільки буде морозу, наприклад 15-20 градусів, наскільки довго це буде відбуватися», - відзначив він. При суттєвих заморозках, за висновком екс-міністра палива та енергетики Івана Плачкова, брак газу в Україну може досягти 10 млрд куб м замість прогнозованих урядом 5-6.

Крім того, обсяги споживання газу можуть суттєво скоротитися при зупинці через бойові дії тих чи інших підприємств. Як відомо більшість енергомістких виробництв знаходяться на сході України, переважно на територіях, підконтрольних терористам.

Скільки газу в нас буде протягом опалювального сезону?

За прогнозом голови НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва, за осінньо-зимовий період Україна буде мати у своєму розпорядженні до 29 млрд куб м блакитного палива. Зокрема, 13 з 17 млрд куб м газу, закачаного у підземні газові сховища (ПСГ), 10 млрд власного видобутку, і ще близько 6 млрд завдяки реверсним поставкам з Європи - зі Словаччини, Угорщини та Польщі.

Так, за актуальними даними, станом на 17 вересня до ПСГ вже закачано 16,3 млрд куб м пального. До початку опалювального періоду цей обсяг може зрости до 17 млрд куб м. Водночас, цей обсяг є умовним, оскільки 4 млрд куб м у сховищах складає технічний газ, який не можливо викачати.

За даними Міненерговугілля, добова норма видобутку газу власного виробництва складає 50-55 млн кубометрів / добу. У перерахунку на загальний обсяг пального, отриманого протягом опалювального періоду загальна кількість цього пального дорівнюватиме максимум 10 млрд куб м. При цьому, понад 0,7-0,8 млрд складатиме газ, отриманий приватними компаніями, які можуть відмовитись реалізовувати це пальне в очікуванні підвищення тарифів на нафтогазовому ринку.

Ревресний газ з Європи Україна отримує з трьох напрямків: Польщі, Угорщини і Словаччини. За даними оператора газотранспортної системи України ПАТ «Укртрансгаз», технічні можливості дають змогу здійснювати щодобовий імпорт газу із країн ЄС в обсязі 43 млн куб м, що в перерахунку на період із серпня 2014 року по березень 2015-го має принести країні 10,5 млрд куб м пального.

Однак, якщо поставки газу з польського і словацького напрямку працюють на повну потужність і складають відповідно 4,5 млн і 27 млн куб м пального на добу, то поставки газу з Угорщини заповнені лише на чверть – 4 млн куб м на добу з можливих 15 млн. У серпні "Укртрансгаз" звернувся до приватних імпортерів з пропозицією завантажити ці вільні транзитні потужності з Угорщини, але поки безрезультатно. Це свідчить про те, що ажіотажу серед європейських енергетичних компаній щодо поставок реверсного газу для України не спостерігається.

Таким чином, за осінньо-зимовий період ми отримаємо не більше 10 млрд куб м газу - близько 1 млрд куб м газу з Польщі, до 4 млрд з Угорщини, і з боку Словаччини – близько 4–5 млрд куб м.

На думку старшого аналітика Міжнародного центру перспективних досліджень Ільдара Газізулліна, при незмінності поточної ситуації, газу дійсно може не вистачити. «Якщо у країні не буде скорочуватися  промислове виробництво, якщо не буде відновлено реверс газу, і не буде поставок газу з Росії. Якщо один чи кілька перелічених факторів не справдяться, то все буде нормально», - пояснив він.

Чи врятує "Великий реверс" зі Словаччини

Теоретично, після нового року можна спробувати відкрити «великий реверс» зі Словаччини, який дозволить перекачувати через вільні магістральні трубопроводи, які зараз не використовуються для транзиту. Однак, такий варіант викликає ряд сумнівів, як у юридичному полі, так і з огляду на бажання європейський партнерів надавати очікувані обсяги газу.

Як зазначає Дмитро Марунич, наразі ніхто не бажає відкриття великого реверсу, крім України. Така ініціатива ускладнюється тим, що потрібно розірвати угоду між Газпром-Експорт і Eustream, чого можна досягнути, або судовим рішенням, згодою сторін.

Хоча, на думку колишнього уповноваженого Президента України з міжнародних питань енергобезпеки Богдана Соколовського, великий реверс буде відкрито під тиском Брюсселю. «Технічна можливість така є. Якщо потрібно щось добудувати, то це буквально сотні метрів, і то на боці Словаччини. Є проблеми юридичні. Але Газпром зарезервував обсяги транзиту, які начебто не використовуються. Це суперечить сучасному європейському праву. Треба провести відповідну санацію», - пояснив він.

Водночас, як заперечує Ільдар Газізулін, навіть, якщо великий реверс зі Словаччини навіть буде відкритий, то постачатися буде менше, ніж теоретично можливо.

Варіанти розвитку подій при нестачі газу

В Україні існують два споживачі газу – населення і промисловість, але хто з них прийме на себе основний удар зимою при нестачі пального? Якщо уряд не зможе залучити до країни додаткові обсяги пального, а побутові споживачі і підприємства не знизять обсяги споживання, у країні може статися енергетична криза вже на початку 2015 року.

За прогнозом Валентина Землянського, у такій ситуації варто підготуватися до відключення гарячої води і теплоносіїв у житлових будинках. За його словами, температурний режим у квартирах може бути знижено навіть до 14 градусів. Такої ж точки зору дотримується і Богдан Соколовський, який вважає, що у такому випадку "газу не вистачить саме громадянам, а не власникам підприємств, оскільки у нас в країні процвітає корупція".

За другим сценарієм, нестачу газу у країні доведеться компенсувати за рахунок тимчасової зупинки найбільш енергоємних підприємств, передусім хімічної та металургійної галузі.

На думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченко, саме такий варіант буде найбільш справедливим. "Нехай приватні власники закривають свої підприємства, чи щось думають з приводу їх переобладнання, скорочення споживання. Держава не повинна турбуватися про їх власність", - наголосив експерт.

Ще за одним сценарієм деякі економісти прогнозують навіть незаконний відбір природного газу Україною з транзитних трубопроводів. Зокрема, так вважає Ільдар Газізулін: "Якщо газу дуже сильно не вистачить, то за першим сценарієм, якого побоюється Європа, імовірний відбір транзитного газу". Такий варіант виходу країни з енергетичної блокади Дмитро Марунич навіть вважає правильним.

"Якщо зима буде холодною, може трапитися горе і газу не вистачить. У такому випадку може виникнути об’єктивна потреба у відборі російського транзитного газу, який іде до Європи. На місці Прем’єр-міністра Яценюка, я би так і зробив. Щоб наші бабусі не мерзли, а австрійські трохи підморозились", - сказав він.

Як можна вийти з енергетичної кризи

Висновок можна зробити наступний: в сьогоднішніх умовах ми не готові залучити додаткові обсяги газу ні з ЄС, ні з Росії. Для початку імпорту скрапленого газу з країн Азії в України поки що немає технічної можливості, адже будівництво терміналів для прийому такого палива вимагає кількох мільярдів доларів інвестицій. Крім того, будівництво навряд чи можна завершити за кілька місяців.

Реверс газу не є стабільним, і, більше того, навіть опосередковано залежний від Газпрому. Це ми вже побачили на прикладі стратегічної зупинки реверсу з Угорщини, або тимчасової зупинки реверсу з Польщі, яка відбулась рівно через два дні після обмеження поставок до цієї країни. З іншого боку, більшість факторів вказують, що навіть технічна можливість для збільшення поставок газу з ЄС не принесуть Україні більше пального. Європейські енергетичні компанії просто в цьому не зацікавлені, принаймні у найближчій перспективі. Хоча, купівля газу за вищими цінами може цю ситуацію виправити.

Уряд, усвідомлюючи всю складність ситуації, ще з червня оголосив про необхідність у скороченні споживання. За однією з програм, частина підприємств можуть, принаймні частково, перейти на альтернативні види палива. Однак, як зазначив голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук, тверде паливо, яке виробляється в Україні, належить приватним компаніям, які експортують його за кордон. Крім того, переоснащення котлів в умовах економічного спаду навряд чи видається актуальною ідеєю для більшості підприємств та побутових споживачів. Водночас, жорсткі ліміти на споживання і значні інвестиції у переобладнання котлів, зокрема, за іноземні позики, не виключають такого варіанту.

В умовах, коли доведеться обирати між зупинкою підприємств, "замороженням населення", вибір може впасти на нехай незручну, але антикризову альтернативу - тимчасову домовленість із Газпромом. Таку пропозицію на початку вересня вже озвучив Нафтогаз. "З росіянами все одно доведеться домовлятися, необхідна якась проміжна ціна на прокачування російського газу в Україну в опалювальний період. Однак, ні Київ, ні Москва не шукають наразі вирішення цієї проблеми", - переконаний Дмитро Марунич.

Активізація тристоронніх газових переговорів у форматі Україна-ЄС-Росія , очевидно вже найближчим часом дозволить частково відновити прямі поставки газу з Росії, в яких зацікавлена кожна з сторін. Тим часом, як спірні питання з Росією щодо боргів і перегляду тарифів залишатимуться нерозв’язаними ще не один місяць. Такий розвиток подій не буде програшем, чи поступкою України, а лише перепочинком у боротьбі за енергетичну незалежність.