Володимир Гройсман просить власників відомих Інтернет-видань ставити "чорнуху"

Віце-прем’єр Володимир Гройсман вже не один рік займається провокаціями проти вінницьких суддів, підприємців та активістів, які були незгодними з Гройсманом. У Києві Гройсман вирішив помститися всім

Що за стаття?

Днями стали відомі подробиці розміщення статті в інтернет-газеті «Факты и коментарии», яка стосується нібито рішення, яке рік тому приймав вінницький суд. В повідомленні йдеться про те, що заступник директора агрофірми «Іззія» Руслан Щуровський говорить, що саме вінницький суд та безпосередньо голова суду Кузьмишин приймав певні рішення, які позбавляли можливості агрофірми «Іззія» працювати в Тростянці, Вінницької області. Далі в статті йшлось про інші деталі справи фірми, якій «палки в колеса» нібито встромляв Віталій Кузьмишин. Стаття вийшла гарною і колоритною герої, як виявилось пізніше неіснуючі, не жалкували епітетів щоб описати як «погані» судді зацькували порядну агрофірму. Статтю із інтернет-газети «Факты и коментарии» синхронно передрукували інші відомі інтернет-видання, як то Цензор.нет, Главком тощо і ніхто навіть не змислився над тим, щоб банально перевірити факти, але навіщо?
Фіктивна фірма звинувачує суд?

Коли матеріал дійшов до вінницьких журналістів ті вирішили поцікавитись, що за фірма «Іззія» якій не давали працювати в Тростянецькому районі, Вінницької обаласті? Як виявилось, фірма із назвою «Іззія» працювала на території району, але прізвище Руслана Щуровському взагалі нікому не відоме. В єдиному реєстрі фірма із назвою «Іззія» існує, і за нею числяться значні борги та не виплати заробітної плаи своїм працівникам, люди на паї роками не отримували виплати від цієї фірми. Чому Гройсман вирішив «кришувати» таку фірму? І яке він має до неї відношення?
Хто за цим стоїть?
А для чого поважному виданню «Факти и коментарии» опубліковувати статтю, яка на справді є від початку і до кінця абсолютна брехня? Відповідь очевидна: для цього у пошуковій мережі Google потрібно написати два слова: Гройсман Савой. Здавалося б до чого цих два слова? Вже дуже просто: конфлікт між колишнім міським головою а нині віце-прем’єром Гройсманом і головою ВААС Віталієм Кузьмишином це головна причина не одного десятка провокацій та статей. Сам конфлікт тягнеться вже не один рік, а причиною конфлікту став злощасний будинок, що розташований в центрі Вінниці - «Савой» та інші «не правильні», на думку Гройсмана, рішення суду.
Трошки передісторії
Декілька років тому, «Савой» був переданий в оренду ВААС, причина проста: суд не має власного приміщення, а тулиться на декількох поверхах у іншому суді. Категорично проти передачі будинку виступив тоді ще вінницький міський голова Володимир Гройсман, який планував продати будинок у приватні руки та зробити елітний готель або інший розважальний комплекс. Але не маючи більшості у обласній раді та потужних лобістів, приміщення «Савою» все ж таки залишилось в державній власності. Гройсман розумів, що законним шляхом «відбити» приміщення не можливо, тому вдався до багаторічних публічних провокацій руками «своїх» засобів масової інформації, очевидно думаючи, що «підігрівши» ситуацію люди самі вимагатимуть щоб з історичної будівлі зробили готель. Роками вінницькі «кишенькові» журналісти зчиняли періодичний ґвалт навколо суду, спочатку дискредитуючи суд в очах простих вінничан, потім перейшли на публічні наклепи на голову суду Віталія Кузьмишина, але із року в рік суд підбивав наклепницькі атаки.
Коли все змінилося
Після євромайдану ситуація кардинально змінилася. Гройсмана Президент Порошенко забрав у Київ на міністерську посаду, а Гройсман у свою чергу забрав до Києва не вирішені справи в тому числі образу на Кузьмишина та повернення «Савою». З міністерських посад відкриваються нові можливості щоб помститися. Окрім того тепер ця справа не стосується виключно вінницького суду, «чорний PR» знайшов багатьох суддів, громадських активістів та підприємців, які раніше переходили дорогу Гройсману.
Тому, якщо раніше вінницькі «журналісти» заробляли на хліб провокаціями, то тепер більше роботи і грошей припадає київським «колегам». Деякі відомі київські видання відмовились друкувати «фальшиву» чорнуху, тому власників таких видань особисто Володимир Борисович просив опублікувати заказану статтю.

Як висновок можна тільки повідомити, що скоро ми побачимо ще не одну надуману агрофірму, видуманих персонажів та інші не менш цікаві провокації.