Закон «Криголам» - Дамоклів меч, який завис над Україною

В Україні всім важливо зрозуміти: люстрація у Польщі не була інструментом ротації еліт у владі. Вона була наслідком цих змін. Більш того, вона використовувалася як інструмент консолідації суспільства на основі нових цінностей.

В стінах парламенту закон про люстрацію пафосно називають  «криголамом». Ймовірно в такий спосіб представники політичних сил, дотичних до його ухвалення, відволікають увагу суспільства на «негодний об’єкт», представляючи йому (суспільству) ідею люстрації як основну мікстуру – панацею для хворого державного організму України. Головне повторювати як молитву: тільки люстрація здатна зруйнувати ненависну систему, і це обов’язково призведе до швидкого покращення життя пересічного українця. І потрібно для цього не багато - виявити та заклеймити ворогів української державності - комуністів, КДБістів та прислужників Януковича, заборонивши їм працювати у державному апараті 10 років. 

На перший погляд – логічно. Проте, чим більше розмірковуєш над механізми, суб’єктами чи об’єктами проголосованого нардепами люстраційного процесу, тим більше задаєшся питаннями: 1) чи дійсно ухвалений Верховною Радою закон про люстрацію (під прямим тиском вулиці – загрозою підпалу Верховної Ради) загрожує лише чиновникам, правоохоронцям та військовим (хоча їх теж не мало - близько мільйона осіб), які опиняться під загрозою звільнення? 2)  чи дотримується у законі принцип рівності громадян, який гарантований Конституцією, коли комуністи, КДБісти і прислужники режиму Януковича не підпадатимуть під цей закон, посівши виборні посади? 3) чим кращі від визначених у законі категорій людей  чиновники, судді, прокурори, міліціонери, які не жили за часів СРСР, не мають відношення до КДБ, розстрілів на Майдані, утиску ЗМІ, громадянських свобод, які просто на своїх посадах протягом двадцяти трьох років тихенько «пиляли» бюджет, приймали неправомірні рішення, порушували кримінальні справи, обкладали даниною підприємців лише з метою власного збагачення?  4) якщо норми закону «імперативні», значить службовець, військовий чи прокурор, які в період президента Януковича отримали підвищення до керівника управління без розслідування, з речами на вихід?  5) Україна розтринькала найкращий потенціал, який їй залишився в спадок від Союзу і стала однією із найбільш корумпованих країн пострадянського простору за три роки правління Януковича і його команди, чи з вини лише комуністів і КДБістів?   

І подібних питань багато. Хоча напевно найбільше турбує питання: а суді хто? Громадська рада при міністерстві юстиції.  Хто її формуватиме? До неї увійдуть провідні журналісти, громадські діячі і т.п.  Хто визначатиме критерії провідні - непровідні, відомі – невідомі? Незрозуміло.

Ні, можливо хтось подумає, що я проти люстрації. Навпаки. Проте, мені більше імпонує пропозиція секретаря президії політради Партії регіонів Бориса Колеснікова.

«У провладних фракцій парламенту є бажання задовольнити запит суспільства і провести люстрацію? Будь-ласка! Я готовий підтримати. Вже найближчим часом ми з моїм колегою Дмитром Шпеновим запропонуємо закон, згідно з яким всі штатні співробітники КПРС і ВЛКСМ не матимуть права брати участь у виборах. Далі – всі міністри, депутати, губернатори, прем’єр-міністри, віце-прем’єри, президенти, які з 1990 по 2014 рік працювали в органах влади, як виборної, так і виконавчої – не матимуть права брати участь у виборах. Ми зараз дуже активно працюємо над цим законопроектом, який гарантує справжнє, повне обнулення. Справжню люстрацію», – зазначив Колесніков.

Мені важко судити чим керувався Б.Колесніков, коли говорив це, але в його словах є сенс. Ухвалений парламентом закон  про люстрацію нелогічний і деструктивний.

Погодьтесь, добрий господар ніколи не фарбуватиме поверхню вкриту іржею?  Спочатку він позбавитися іржі, а вже потім почне фарбувати. Іржа, яка роз’їдає нашу країну зсередини, і з якою усі хто не приходив до влади боровся лише на папері, добре  відома – корупція. Переконаний тільки реальні кроки, направлені на подолання корупції, врятують Україну від перетворення на Сомалі в Європі.  Ухвалений закон про люстрацію не допоможе. Проте, застосування йому знайдуть.  З одного боку - це буде інструмент для зведення рахунків з політичними опонентами - «полювання на відьом». З іншого - в країні тотальної корупції – ще одна корупційна схема. Адже, хто потрапить під дію закону? Хто не зможе відкупитися.

Сподівання на історичну справедливість – люстрацію високопосадовців КПРС, ВЛКСМ та співробітників КДБ та їх агентів - марні. В цьому розділі ситуація ще «веселіша». Архіви українських спецслужб постраждали від «зачисток» ще у 90-ті. Тому, люстрація на їх підставі охопить далеко не всіх, кого мала би охопити, за законом.

Зрештою, це ще не всі загрози від запровадження закону про люстрацію. Як не дивно, але він може завдати фатального удару Україні. Наша держава, яка послаблена внутрішніми суспільно-політичними протиріччями на тлі АТО, сепаратистських рухів, втручанням у внутрішню політику зовні тощо, може не витримати такої «шокової терапії».

Більшість з тих хто виступає за негайне проведення люстрації, як правило, наводять позитивний приклад її реалізації в Польщі. Але мало хто з них скаже про те, що основою для польської люстрації  став потужний запит суспільства на декомунізацію.

В Україні подібного загальноукраїнського запиту не має.

Польща, як і Україна, розділена світоглядом і цінностями на схід та захід. Але, на відміну від України, цей розділ не пролягає між протилежними векторами руху. Обидва головні польські вектори спрямовані на захід. Тільки один – трохи правіше у ціннісному вимірі, а інший – трохи лівіше. Українські вектори спрямовані у протилежні боки і тому взаємознищуються.

Чи допоможе примусова люстрація, проведення якої лобіюється політичними силами, які представляють лише одну сторону української політики?  Ні. А чи зможе поглибити прірву між політичними опонентами ? Адже, ініціатори проведення люстрації розглядають її як засіб ротації еліт і відсторонення від влади колишніх комуністів, прислужників Януковича. Безумовно, поглибить.

В Україні всім важливо зрозуміти: люстрація у Польщі не була інструментом ротації еліт у владі. Вона була наслідком цих змін. Більш того, вона використовувалася як інструмент консолідації суспільства на основі нових цінностей. 

Змін і консолідації суспільства - ось чого потребує Україна. Закон про люстрацію матиме зворотній ефект.

Тоді, що ж робити з люстрацією? За нинішніх політичних умов – забути.