Щербаківська, Свитко і Татусяк замовили мені Президента, Олійника

На минулому тижні, знаючи мою чітку позицію щодо свободи слова та відсутності остраху перед прізвищами чиновників та представників влади, ким би вони не були, до мене звернулася голова Вінницького обласного осередку партії «Батьківщина» Людмила Щербаківська з пропозицією та проханням «мочити» в Інтернеті та газеті Порошенка, Домбровського та губернатора Олійника. При розмові вона акцентувала мою увагу, що саме цей перелік прізвищ цікавий «їм». Вони – це голова обласної ради Сергій Свитко, екс-регіонал та екс-голова обласної ради Серій Татусяк та вона.

Так, кампанія проти Домбровського в першу чергу цікава Людмилі Щербаківській з огляду на вибори до Верховної Ради, бо вона планує балотуватись по 11 мажоритарному округу (м. Вінниця) до Парламенту. Тому й запропонувала розпочати брудну кампанію проти Домбровського вже сьогодні, заздалегідь. Вона рекомендувала мені балотуватися в якості її технічного кандидата, щоб я працював проти опонентів, поливаючи їх брудом від свого імені. Зі свого боку вона бере на себе всі виборчі витрати: від застави за кандидата – орієнтовно 120 000 грн, до щотижневого випуску газети «Тарасова правда» в 100 000 примірників та оплати мені гонорару за участь у виборах.

Також свій інтерес вона має і проти Порошенка, оскільки під час останніх президентських виборів між ними стався конфлікт навколо розповсюдження «чорнушних» газет проти Порошенка. Ще більший «зуб» Щербаківська має проти губернатора Олійника, який нещодавно звільнив її з посади заступника голови ОДА. Я задав питання: звідки в неї такі великі кошти, щоб все це оплатити? Постійний випуск газет, публікації в Інтернеті на 10 сайтах, робота журналістів коштують не дешево. Питання дійсно цікаве і потребує окремого журналістського розслідування, яким чином політик, без якогось бізнесу має такі величезні кошти і на чому вона їх заробила? Квартира в мікрорайоні «Поділля», магазини в Жмеринці, інший бізнес та готовність викидувати величезні суми готівки на боротьбу з опонентами…

Людмила Щербаківська запевнила мене, що з оплатою проблем не буде, адже фінансувати мене готові не лише вона, а й Сергій Свитко та Сергій Татусяк. У обох особисті претензії до команди Порошенка. Так, Свитко за будь-що хоче втриматись за посаду голови обласної ради, хоча зі слів Щербаківської він явно не тягне цю посаду, бо фактично не виправдав надій та сподівань соратників. Він не зміг підім’яти під себе депутатів обласної ради та сформувати більшість, не зумів замінити всіх головних лікарів області, як на це розраховували вона та Наталія Солейко – заступник Свитка. Та й в цілому Свитко виявився неготовий бути очільником обласної ради.

На запитання: в чому інтерес Татусяка в цьому «мочилові», відповідь була взагалі геніальна. В нього там багато інтересів, він намагається втриматись на плаву, увійшов до нової партії ПРУ, а його постійно за це критикують у ЗМІ, і він хотів би перевести увагу зі своєї партії на Домбровського та Олійника, а Порошенка просив не чіпати, принаймні, щоб до нього ниточки не привели. Але нам байдуже, і він (Татусяк) потрібен нам в першу чергу, як гаманець для оплати нашої роботи.

Декілька разів Людмила Щербаківська повторила: ти ж працював проти Домбровського та Порошенка і вони на тебе завели кримінальну справу, хотіли посадити до в’язниці. Хоча це не так, бо справу і підставу з начебто вимаганням грошей мною в Мороза (ректора Медуніверситету) завели за вказівкою Калетників минула влада і Партія регіонів.

«Все твои риски мы готовы щедро оплатить, тебе хватит денег уехать после виборов в теплые края до конца жизни и не забывай на нашей стороне все «сумашедшие» активисты – Палий, Гайда, Малиновская с Малиновским, Банах, один Януарий чего стоит, потому если на тебя начнут давить мы организуем Майдан, да и на осень наше начальство готовит третий Майдан против Пороха», – такими аргументами намагалася мене переконати пані Щербаківська.

Звісно я відповів категоричною відмовою, бо сьогодні, коли йде війна з Кремлем і гинуть наші земляки, захищаючи Україну, ці політичні замовлення ніщо інше, як підігрування Путіну. До того ж власне ім’я я не продаю ні за які гроші, а тим більше зароблені шляхом політичної проституції.