Деякі роздуми про вибори..

Сьогодні ми мали б отримати новий Закон про вибори до Верховної Ради, Закон, який би уможливив проведення дострокових виборів та якісне оновлення складу парламентаріїв.

Сьогодні ми мали б отримати новий Закон про вибори до Верховної Ради, Закон, який би уможливив проведення дострокових виборів та якісне оновлення складу парламентаріїв, принаймні такі яскраві перспективи змальовували  представники пропрезидентських сил у Раді. Але, варто зважити на те, що в Раду було внесено декілька законопроектів, які пропонували досить різні зміни до Закону. Тобто, Рада так і не змогла виробити жодного єдиного рішення щодо внесення змін до виборчого законодавства.

Зрозуміло одне, чинне виборче законодавство має ряд суттєвих недоліків.

 Закриті списки дозволяють відкрити торги за найгарячіші прохідні місця. Мажоритарні округи – майже ідеальна можливість  підкупу виборців із боку місцевих кандидатів. Високий прохідний бар'єр не дає можливості потрапити до Верховної Ради новим політичним силам. Непрозоре фінансування партій та передвиборчих кампаній – уможливлює фінансові оборудки з виборчими фондами та можливість відмивання грошей. Можна зробити припущення, що депутати прагнуть створити новий Закон про вибори, який би повністю виключав можливість маніпулювання голосами виборців та фінансових махінацій.

Але всі ті законопроекти, які були внесені на розгляд парламенту важко назвати не тільки ідеальними, а й кращими за існуючий.

Журналісти та політологи піддали їх аналізу та критиці, зокрема http://www.pravda.com.ua/articles/2014/08/7/7034219/ .  Спираючись на нього можна виділити найбільш актуальні моменти:

Є декілька проектів – про пропорційну систему за відкритими списками, про просту пропорційну систему та про оновлення чинної змішаної системи, більшість документів передбачає скорочення видатків на виборчу кампанію та її строків. Серед поданих до Ради законопроектів тільки проект кодексу 4010а-1 пропонує запровадження чистої мажоритарної системи, але його проходження – це взагалі з області фантастики. Інші передбачають повернення до пропорційної системи за якою відбувалися вибори ВР у період правління Ющенка. Законопроекти 4906, 4906-1 та 4906-2 пропонують змішану систему нового типу, подібної до тої, за якої відбуваються вибори в більшості країн Європи. Виборець голосує за кандидата від окремої партії. Партія отримує кількість мандатів, пропорційну кількості голосів за її кандидатів в усіх округах.

В інших  проектах застосовується пропорційна система з відкритими списками. Виборець голосує за певного кандидата в списку партії. Після підведення підсумків голосування місце кандидата в списку визначається кількістю голосів які він отримав.

Деякі проекти пропонують підвищення прохідного бар’єру. Високий бар'єр, з одного боку використовується, як механізм  стабілізації політичної системи, з іншого, як можливість «заморозити» цю систему, оскільки новим партіям буде дуже важко його подолати.

Політологи одноголосно наголошують на тому, що Україна після Майдану потребує радикального оновлення політичної еліти, тому зниження прохідного бар'єру є ще одним важливим критерієм для проведення нових виборів до Верховної Ради. Депутати врахували цей момент: майже у всіх проектах закладений трьохвідсотковий бар'єр, а 4906 взагалі пропонує 2%. Втім, згідно з нормами проектів 4222а та 2809 партії все ще змушені будуть набирати більше 5% голосів.

Також багато інших не менш суперечливих моментів, це і визначення меж виборчих округів та прозоре фінансування виборчої компанії. Всі законопроекти пропонують багато в чому подібні шляхи вирішення цих питань, але сьогодні, після засідання парламенту зрозуміло одне, що для початку треба загальне бажання подолати кризу, а вже потім виробляти конкретні шляхи її подолання. Навіть самий ідеальний законопроект не матиме майбутнього, якщо за нього не голосують.