За останніми даними наших спецслужб, у районі Сніжного, 
Тореза, Д’яково, Дмитрівки, Бірюково, Ровеньків, Свердловська 
зосереджено до 10 тисяч бойовиків, озброєних найсучаснішою російською 
технікою. Частина з них російські найманці, частина – місцеві зрадники.
За даними нашої розвідки, Росія відновила концентрацію військ і 
техніки (танки, бтр, артсистеми, літаки) на кордонах України з 
Харківською, Донецькою і Луганською областями. У Ростовській області 
сформовано “миротворчий” військовий контингент, який, припускають, може 
висунутися для допомоги терористам на Донеччині. У Білгородській області
 спостерігається концентрація переодягнених у цивільне російських 
військових, а також членів добровільних воєнізованих формувань. Треба 
зважати також на те, що з Донеччини на Харківщину йде зараз чималий 
потік біжинців, серед яких є і терористи. Не виключено, що усі ці люди 
ближчим часом будуть задіяні у спецоперації по дестабілізації ситуації 
на Харківщині.
Висновки: незважаючи на заяви Путіна і російського МЗС про прагнення 
до відновлення миру на Донбасі, наш північний сусід, за прикладом 
Гітлера, говорить одне, а робить протилежне, не припиняючи спроб 
підірвати Україну з середини.
Що, на мою думку, треба робити. Не відмовляючись від налагодження 
переговорного процесу з окупантом, треба пам’ятати, що з нами 
рахуватимуться тільки тоді, коли ми будемо сильними. Тому в жодному 
випадку не припиняти антитерористичну операцію, на чому наполягає 
Москва. Для її ефективного проведення запровадити військовий стан. 
Докласти всіх зусиль для реального закриття кордону з Росією, звідки нам
 експортують терористичну заразу. Жорстко вибивати терористів із 
захоплених ними наших населених пунктів, незважаючи на їхні воплі і 
соплі та іншу пропагандистську мішуру.
Радикально вичистити усю міліцію на Донбасі, які зрадили Присязі і 
злигалися з терористами, позбавивши їх пенсій, зарплат і пільг. 
Сформувати докорінно нову міліцію з учасників АТО. Невідкладно змінити 
главу МВС Авакова, який виявився слабким для цієї ролі. Радикального 
реформування і посилення потребує увесь силовий блок. На генеральські 
посади треба ставити капітанів і майорів, які реально воюватимуть. 
Більшість генералів не здатні до боротьби, у них мізки зайняті лише тим,
 як украсти на війні.
Вважаю шкідливими будь які розмови про децентралізацію влади в 
Україні. Дострокові вибори місцевих органів влади на Донбасі, які 
ініціює Президент, у нинішніх умовах призведуть лише до того, що до 
влади вже легітимно прийдуть сьогоднішні лідери терористів і 
сепаратистів. Наслідки цього не усвідомлюють тільки обмежені люди. Тому 
Україна має залишатися унітарною державою з сильним центром.
Щодо переговорів із терористами. Треба розуміти, що ми є свідками 
кримінально-олігархічного бунту донецької мафії на чолі з Януковичем, 
яка втратила владу внаслідок Революції гідності на Майдані. Сепаратизм –
 це лише ширма для цього кримінального бунту. У цьому заколоті донецька 
мафія взяла собі в спільники Росію, зрадивши Україну. Більшість із 
місцевих мешканців, хто сьогодні взяв зброю – це наркомани, алкаші, 
урки, інший асоціальний елемент, які воюють за дозу наркоти і 200 
гривень. Тому з ними не переговори треба вести, а жорстко загнати в 
стійло, звільнивши Донбас від влади криміналу. Знаю на прикладі 
Маріуполя, як люди нам дякували за зачистку від цих опущених 
“новоросів”. Так само не можна вести жодних переговорів з лідерами 
донецької мафії, які хочуть отримати індульгенцію на подальше панування 
на Донбасі. Якщо влада з ними спробує домовитися – це означатиме 
остаточну втрату контролю Києва на Донбасі.
Треба також припинити будь які розмови і дії, спрямовані на 
розширення статусу російської мови на Донбасі. Їй тут і так нічого не 
загрожує. Ми через це і втратили Крим і маємо геморой на Донбасі, бо всі
 українські влади за 23 роки Незалежності дозволяли тут культивування 
зневаги до всього українського – до мови, символіки, культури, до самої 
Української держави.
Окреме питання – російські змі, які сьогодні є надзвичайно потужними 
інструментами в інформаційній війні в Україні. Зверніть увагу: терористи
 найперше захоплюють телевишки і включають трансляцію російських 
каналів. Це їх потужна зброя, тому наше завдання – вирубити її за будь 
яку ціну. Навіть у готелі у Бердянську – місто не інфіковане заразою 
тероризму – де ми ночували перед операцією в Маріуполі, крутять 
російські канали. Ця пропагандистська зброя потужніша за танки і літаки,
 і вона має бути знешкоджена в першу чергу. А у нас натомість 
акредитують російську агентуру під журналістським прикриттям навіть у 
парламенті.
Ми не здолаємо ворога на Донбасі, не вичистивши його з політичної 
верхівки в Києві. Це повний абзац, коли в парламенті сидить п’ята 
колона, яка працює на окупанта. Багато хто із так званих народних 
депутатів України щотижня літають у Москву, де поливають Україну брудом і
 підтримують дії загарбників. Тому мають бути невідкладно призначені 
перевибори парламенту, а ті з державних службовців і політиків, які без 
санкції української влади зустрічаються з окупантами, мають бути 
притягнені до кримінальної відповідальності за зраду. Парламент, який 
дозволяє терпіти продажних шкур Симоненка, Єфремова, Калетника, Олійника
 і їм подібних, не має права на існування. Також зауважте, що більшість 
народних депутатів України, обраних від Партії регіонів у мажоритарних 
округах у Криму, на Донеччині і Луганщині, не стали на захист 
територіальної цілісності України, а багато хто з них відверто допомагає
 терористам і сепаратистам.
Оце, в загальних рисах, мій план для Донбасу. Не претендую на істину в
 останній інстанції, тому очікую на ваші пропозиції, які обіцяю уважно 
проаналізувати. Хотілося б, у свою чергу, почути від Президента 
Порошенка його план дій. Щоб ви мали змогу порівняти і зробити висновки.
 
Олег Ляшко,
Народний депутат України,
Лідер Радикальної партії