Руслан Дейниченко працює журналістом понад 20 років. За цей час він вивчив міжнародну журналістику вздовж і впоперек. Отже, йому є що сказати.
Дейниченко –
кореспондент «Голосу Америки» і виконавчий директор Могилянської школи
журналістики. Розмова вийшла змістовною і цікавою.
Чим саме займається міжнародна журналістика? Наскільки
це вузький фах?
Міжнародна
журналістика – це, фактично, розповідати своїй аудиторії про ті події, які
відбуваються не безпосередньо у тебе в країні, де ти живеш, а про життя в інших
країнах. А вузький-не вузький – це звичайно ширша, скажемо так, і не така
близька для твоєї аудиторії тема. Тому про неї розповідати з одного боку
цікаво, а з іншого – складніше.
З чого потрібно почати людині, яка хоче стати
міжнародним журналістом?
По-перше, це вивчення
мов, для того, щоб зрозуміти, що відбувається в тій країні, про яку ти
збираєшся розповідати. Якщо спілкуватися з людьми, з політиками, то без мов
просто не обійтися.
На які міжнародні стандарти орієнтується міжнародна
журналістика?
Не можна сказати, що є
таке поняття як «міжнародна журналістика». В кожній країні, в кожному регіоні є
якісь свої уявлення і поняття про міжнародну журналістику. Є надзвичайно різні,
скажемо так, підходи. Не можна сказати, що є щось єдине, уніфіковане. Тому,
звичайно, треба орієнтуватися і знати особливості в тих країнах і регіонах, про
які збираєшся розповідати, які саме особливості їхньої журналістики. Є якісь
універсальні цінності, звичайно, але в кожній країні ці цінності мають свої
унікальні особливості.
Які, наприклад, цінності?
Розповідати чесні,
збалансовані новини і бути незаангажованим. Але враховуючи різність культур,
різність традицій, то в кожній країні можуть бути свої особливості – що саме є
незаангажованістю, що саме є збалансованістю. Цінності залишаються сталими, але
різниця в нюансах усе-таки існує.
Які тенденції в сучасній міжнародній журналістиці?
Головна тенденція
така, що зменшується інтерес до міжнародних подій. Людей все більше й більше
цікавлять події, які відбуваються безпосередньо біля них, поруч. Тому дуже
багато міжнародних видань закривають свої корпункти і витрачають значно менше
грошей на висвітлення якихось міжнародних подій. Тому що ті події, які
відбуваються десь в якійсь країні, звичайно, краще може висвітлити якийсь
місцевий журналіст, який краще орієнтується в такій ситуації, в тих подіях, які
відбуваються в країні, який краще знає певні традиції. Тому, така-от тенденція,
щоб саме заохочувати та залучати якихось місцевих журналістів, а не посилати,
скажімо, журналістів американських, російських чи європейських. Тобто мають,
звичайно, якісь свої корпункти, але використовують журналістів місцевих.
Розмовляв Фердинанд
Оксамит
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.