В очікуванні гарних новин

Свобода - це коли є гарні новини!

Останні п’ять місяців я та багато інших інтелектуалів живемо маніакальним очікуванням гарних новин. Але тільки сьогодні, після Дня Перемоги  – що  є величним святом мого народу, і після референдуму 11 травня 2014 року – що став важливою подією значної частини населення України (навіть без результатів, бо Хто? і Коли? питав людей про їхні бажання і сподівання) для тих, хто його  проводив і хто взяв у ньому участь, я зрозуміла, що я весь час чекаю: коли припиняться істеричні крики з оцінкою ситуації, пошуками відповідних формулювань і «цапів відбувайлів», якими можна прикрити всі особисті вади – корисливість, невігластво, запроданство і політичну сліпоту.

Сьогодні я чекаю коли через піну інфантилізму активістів-розбишак і непрофесійних медійників випірнуть мудрі Постаті (господарі й господарочки, науковці й митці, будівельники і вчительство, вояки і селяни, мрійники і лікарі – тобто кожен, хто є ЛЮДИНОЮ), які не в угоду політичних дивідендів й іноземних грандів, а дбаючи про майбутнє своїх родин й України, керуючись здоровим глуздом й історичними перспективами, застосовуючи всі методологічні й творчі інструменти об’єднають справжніх (а не за дипломом) фахівців і почнуть перетворення. Останні 25 років (чверть століття) показали, що політичні обіцянки не варті ні доброго слова, ні копійки з гаманця трударя. То за що ми платимо обираючи собі володарів???

 Свобода не там де кажуть, а там де роблять, втілюють і творять! Свобода не там де політичні програми, а там де спільні справи!Свобода – це коли є і сьогодення і майбутнє.

І гарні новини – то є також СВОБОДА!

12 травня 2014 року