Обличчя ворога

Чи є справедливість?

Великою помилкою й злочинним упередженням є спроба звинуватити в усих нинішніх негараздах України кремлівський режим. Все насправді набагато складніше. Лишена у спадок від комуністично-тоталітарного режиму система, за роки «незалежності» жодним чином не змінилась. Аморальні, безпринципні, позбавлені честі та гідності челядники всих рангів та рівнів, без найменшого докору сумління виконували злочинні вказівки вже формально «українських» можновладців. Декларована з високих трибун «праця для народу» насправді була пустопорожнім дзвоном.

Відсутність прозорості й щирості в діях бюрократів, спричиняє чимало непорозумінь і конфліктів. Нинішня агресія з боку Росії (себто організація і всебічна підтримка дій зумисне населеного в Україну етнічно чужого елементу, з метою якщо не ослаблення, то навіть територіального прилучення до Московії східних теренів України), насправді так і не зустрічає належного опору, а тим паче висвітлення. Поодинокі випадки протидії агресії й свавіллю, залишаються для широкого загалу геть невідомими.

Дозволю собі не повідомляти деталей отримання інформації котру викладу нижче. Стверджую, що вона відповідає дійсності, а зацікавленні мають змогу перевірити її шляхом присутності на судовому процесі.

29.04.14., Апеляційний суд міста Києва, розглядав подану захисником громадянина Московії (Росії) Банних Романа Сергійовича, скаргу на факт арешту. Саме засідання перенесли на інший день, посилаючись на відсутність в арештованого Банних копії «Постанови про арешт» москвинською мовою.

Згідно матеріалів порушеної відносно Банних кримінальної справи, 06.04.14. його затримали працівники 8-го відділу СБУ на кордоні між Росією та Україною. Причиною затримання а потім і арешту, була наявність доказів (підозрюю що й попередньої інформації також), котрі свідчили, що уродженець Ставропольського краю, а нині мешканець Москви Банних Роман Сергійович, з метою участі в бойових діях проти органів влади в Україні, прямував до одного з районних центрів Луганщини.

Суддя Глиняний, який розглядав клопотання, погодився з доводами захисника Банних Рибіна, й відклав судовий розгляд на кілька днів.

Утримуваний в клітці агресор, жодним чином не виглядав як невинно оббріханий бідолаха. Військові черевики з шнурівками (стверджую, що при обшуках в СІЗО та слідчих ізоляторах, шнурівки й пояски вилучають, як речі котрими арештанти можуть скоїти вбивство або суїцид), зелені військові штани, гладко голене обличчя «гастролера» й свіжа сорочка (отже, в Києві, де до цього він ніколи в своєму житті ще не був, вже знайшлись «доброзичливці» які передали йому речову й харчову передачі), і нарешті, зухвалий і напористий захисник з неукраїнським прізвищем Рибін. Як автохтон, й особа супроти безпеки і життя якої Банних готовий був чинити тиск і злочин, я прагну зрозуміти: чому і за які заслуги ворог отримує на моїй землі такі нечувані поблажки? Дії арештованого москвина (не має значення, вчинив він їх, чи лише планував вчинити) трактовані згідно статті 294 Кримінального Кодексу України. Найбільше обурення, викликала позиція прокуратури Шевченківського району міста Києва. Помічник прокурора, який зобов’язаний підтримувати державне обвинувачення, з невідомих і геть не логічних для здорового глузду причин, повідомив, що він не заперечуватиме проти зміни запобіжного заходу з утримування під вартою, на грошову заставу або й особисте зобов’язання.

Ось так, панове українці. Чужинці їдуть нас вбивати, а прокуратура готова визнати за ними право перебувати поза межами в’язниці.

Наступне засідання в справі кацапського виродка Банних, відбудеться 08.05.14. в Апеляційному суді міста Києва. Господи, не дозволь здійснитись кривосуддю!

                                                                                       Олесь Вахній