«Путін – це ворог», - сказала Тимошенко на першому ефірі Шустера.

28 квітня 2014, 16:48
Власник сторінки
38
«Путін – це ворог», - сказала Тимошенко на першому ефірі Шустера.
відображає настрої громадян, ще як

По великому рахунку, Шуфрич та ПР перестали бути абсолютним злом. Зло, це - Путін. І я думаю, що він ніколи не пробачить того, що встигла наговорити про нього Тимошенко.

Отже, незважаючи на заяви НАТО, санкції ЄС Путін, користуючись кримінальними авторитетами, прагне рвати нашу країну на частини.

Ми багато разів під час різних подій за останні роки повідомляли, що прийшов період «червоної лінії», точка відліку, момент вибору. Але це прийшло саме зараз.  Зараз ясно, що абсолютне зло для України – Путін.  

Саме зараз ясно: або наша країна відбудеться, й ми на довгі десятиліття відірвемося від Росії, нарешті, станемо собою, або ми укладемо хитке перемир'я із РФ, продовжуючи домовлятися, клянчити, повзти, як васали в обмін на газовий куш або  уявну підтримку, щоб продовжувати втрачати. Або ми відстоїмо країну, або … Не хочеться представляти й продовжувати зворотнє. Вперше ми готові йти на жертви, мовчки терпіти підвищення тарифів, подальше збільшення пенсійного віку, скорочення витрат. Вперше ми починаємо ранок з 565. Вперше наші дипломати, настільки не церемоняться із висловленнями, а платять РФ тою ж монетою, яку дають нам. Вперше ми брехню називаємо «брехнею», агресора «агресором». Вперше, вирішується чи взагалі  будемо ми існувати…

Не знаю, як ви. Але зранку я шукаю інформації зі словами та позицією тих, хто в той чи інший спосіб впливає на процеси. Ставлення до Путіна, висловлювання на його адресу стає для мене критеріємо оцінки політика. Бо внутрішній стан без зовнішніх виявив буває, але зовнішні прояви ставлення неможливі без внутрішнього переконання. Так, мій політик повинен ненавидіти Путіна, і чітко про це говорити. Це – емоційне, але навіть записні професіонали від журналістики пробачають сьогодні одне одному емоційність.  «Путін – це ворог», - сказала Тимошенко на першому ефірі Шустера.

«Захоплення сепаратистами за підтримки російських спецслужб будівель Донецької та Харківської обладміністрацій та Луганського Управління СБУ є прямим продовженням агресії Росії проти України. Потрібно чітко усвідомлювати, що метою цієї агресії є анексія українського Сходу за кримським сценарієм», - пише ЮВТ у своєму зверненні.

Знаєте, коли опозиційний український політик переставав для мене існувати? Коли він викреслював з інтерв’ю свою критику Януковича (так, були й такі у нас опозиціонери). Знаєте, як політтехнологи та фахівці з психології визначають рівень, теплоту та ненависть відносин між публічними людьми? По характеру персональних оцінок. Я не знаю, хто  виклав в Інтернет розмову Тимошенко із Шуфричем, де вона палала ненавистю до агресора. Це вже неважливо. По великому рахунку, Шуфрич та ПР перестали бути абсолютним злом. Зло, це - Путін. І я думаю, що він ніколи не пробачить того, що встигла наговорити про нього Тимошенко.  

«Сьогодні в державі є всі необхідні сили для швидкої та адекватної протидії сепаратистам та диверсантам. На додачу до цього, наші громадяни на Харківщині, Донеччині та Луганщині також виступають проти поділу країни. Вилітаю до Донецька», - десь так завершується реліз ЮВТ.

P.S Вислови Петра Олексійовича я теж моніторю. Ось на Громадському, наприклад. «Події в Донецьку, Луганську і Харкові це не акція громадської непокори, це спланована акція. Її справжня мета – не перехід кордону і не референдуми. Ситуація кардинально відрізняється від Криму – на Сході немає військ РФ. Єдина мета – зірвати президентські вибори. Адже без президентської влади Україна є слабкою. Ми, як відповідальні громадяни, не дамо реалізуватися цьому сценарію. Я готовий в будь-який час виїхати в ці регіони України. Готовий виїхати, але вважаю що на сьогоднішній день там мають бути міністр внутрішніх справ, голова служби безпеки. Я впевнений, що на сьогоднішній день саме результат того, що зараз відбулося демонструє певні недоліки в роботі правоохоронних органів. Зокрема, з точки зору профілактики подібних акцій».  Зваженко, спокійно та зручний коментує Петро Олексійович ситуацію в Донецьку. Мовляв, я б поїхав, але краще хай СБУ…

Якось відчувається різниця між спікерами. Чи мені здається? Порівняйте самі.

Тимошенко: «Я виїжджаю до Донецька»  або Порошенко: «Я готовий виїхати, але там повинні бути силовики».

Тимошенко: «Це – агресія та спроба  анексії».

Порошенко: «Це - не наступ, це – спроба зірвати вибори».

P.P.S  Ці диверсанти, які змусили повзти хлопців з Самооборони по коридору «ганьби» вигадали цю процедуру не на порожньому місці, вона існує у їхній підсвідомості. Був період, коли в Орду по приїзді до хана російські, не хочеться писати руські (не київські) князі  мусили повзти на пузі, така була традиція - приниження. Один з князів відмовився та був вбитий.  Російські диверсанти, нащадки тих, хто повз, змішавшись та породнившись із загарбниками, зараз лізуть в Україну, намагаючись змусити українців повзти, як повзали їхні пращури. В них не вийде. Бо, незважаючи на весь газ, сумнівний борг, ядерну кнопку, у нас черга в військомати, і нас є лідер, яка чітко може сказати: «Путін – ворог. Ми не віддамо ні клаптика української землі».  

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Новости политики
ТЕГИ: Юлия Тимошенко,Путін,окупація
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.