Варто поміркувати...
Сьогодні все частіше можна
почути чи то в тролейбусі,чи то в громадських закладах,чи то на вулиці розмови
про виїзд за кордон: «Таких грошей я тут не зароблю…», «Уже місяць минув як
поїхала…», «А що поробиш?Треба!».
Дійсно,а що поробиш?
Збирають валізи та їдуть хто за
чим у пошуках кращої долі. Одні їдуть для того,щоб заробити побільше
грошей,другі-для того,щоб підвищити свою кваліфікацію;треті-тому,що тут,на
Україні,немає відповідних умов для максимальної віддачі себе своїй
професії,своїй праці,науці,а четверті їдуть просто так,бо тут вони не мають за
що вчепитися - «їдуть побачити світ і себе показати».
Нещодавно мій знайомий поїхав
працювати за кордон. Першокласний спеціаліст,там йому запропонували кращі
умови,більшу зарплату. І він повіз свій український мозок,щоб розбудовувати не
нашу державу,бо наша не змогла дати йому належних умов. Годі й казати,скільки
українців їде працювати за кордон. І мова йде вже не тільки про простих
трудівників,будівельників,гувернанток,а про інтелектуальних
працівників,спеціалістів із вищою освітою,які працюватимуть за спеціальністю.
Україна вже втратила не одного такого. І не намагається повернути.
А що буде,коли Євросоюз
спростить процедуру влаштування на роботу? Чи
багато молодих та розумних затримається тут,якщо там будуть кращі умови? Українці
працюють у Польщі,Чехії,Литві,Естонії та інших європейських країнах. Це не так
далеко,але там краще,і можливостей більше. Можна заробити і на квартиру,і на
машину,і на сім’ю. Тому
чи можна винуватити їх,що вони поїхали,коли власна країна не дає їм нічого
такого? І
чи дасть у найближчі роки?
А після останніх недолугих дій колишньої
влади,яка не замислюючись про наслідки для майбутнього покоління українців
відмовилась від Європи і тим самим могла позбавити нас,українських студентів
можливості бути нарівні з студентами з Польщі,Німеччини чи Франції. І виходить,що
ці «мудрили» не бажали нам кращого життя,адже бідним,нещасним народом,який
поведеться на передвиборчу подачку краще керувати. І нехай нікого не дивує
те,що після зриву Асоціації з України хлинула нова хвиля молоді,це поїдуть
ті,що ще сподівалися на приєднання країни до Європи.
Тому для зниження відпливу
молодих фахівців за кордон,в Україні необхідно провести зміни в кадровій
політиці,підвищити плинність кадрів для того,щоб відкрити доступ молоді до
вакансій за профілем. Бажано підвищувати престиж потрібних,а не популярних
спеціальностей шляхом надання більш високих стипендій. Необхідно ініціювати
програми отримання професійного досвіду для студентів старших курсів на
підприємствах з перспективою працевлаштування. Потрібно використовувати
закордонний досвід,надавати молодим фахівцям соціально-економічні,трудові
пільги.
-Я спочатку хотів повернутися,-
сказав мені Володимир,який вже пів року працює у Латвії,- але зараз дуже
сумніваюся. Бо тут справді краще,і коли буде так само-я не знаю. Повертатися у
країну,якій ти не потрібен,не хочу…
Поки наші можновладці роблять
10 кроків нам на зустріч,ми тікаємо із країни…
Молодь шукає роботу за кордоном,дівчата шукають
заморських чоловіків,наші мами та батьки їдуть за кордон на заробітки. А ми
дивуємося,чому українців уже давно не 52 і навіть вже не 45 мільйонів.
Мені
стало цікаво,які настрої має полтавська молодь. Провівши опитування 700-т полтавців
віком від 18 до 30 років в одній з соціальних мереж,маємо такі результати,які
мене,якщо чесно ні трохи не здивували. Отже,51% полтавців без вагань змінили б
за найменшої можливості свій український паспорт,на паспорт іншої країни. Майже
22% готові чекати в Україні,обіцяного «покращення» життя. А от на заробітки
хочуть виїхати 17% опитаних,та хочуть привозити в Україну зароблені на чужині
гроші. Найменше полтавців 10%,хочуть поїхати за кордон на навчання і
повернутись,але не факт,що після Європи їм тут буде краще і вони не вирішать
все ж таки повернутись.
У нас прекрасна з багатовіковою
історією країна,чудові та привітні люди,розумна і перспективна молодь,але
керівництво нашої держави не достойне своїх громадян. І складається враження,що
замість парламенту у нас само розпускається нація. Оце-справжня криза. І
вирішувати потрібно,як із неї вийти вже сьогодні,бо колись усі політики можуть
прокинутись у порожній країні,а останній,хто буде вилітати з України - повинен
не забути вимкнути світло в аеропорту.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.