До президентських виборів в Україні долучилися німецькі газети. До чого б це?

Президентська кампанія-2014 почалася дуже стрімко. Короткі терміни зумовлять величезний масив бруду, який «виливатиметься» конкурентами один на одного.

Президентська кампанія-2014 почалася дуже стрімко. Короткі терміни зумовлять величезний масив бруду, який «виливатиметься» конкурентами один на одного. Зрештою, ми вже стали свідками цього процесу – варто лише відкрити щоденну стрічку новин українських видань.

Характерною особливістю цих брудних випадів є те, що інформацію почали поширювати не тільки вітчизняні мас-медіа, а й закордонні. Чого вартує лише несподівані факти перемовин команди Петра Порошенка та Віталія Кличко із одіозним олігархом Дмитром Фірташем, оприлюднені в одному із австрійських видань. Цікавою особливістю є те, що інформаційні кампанії проти українських кандидатів навряд чи мають вітчизняне походження. Варто лише збагнути, що жодному із кандидатів наразі не вигідно реалізувати таку брудну кампанію в західних ЗМІ. За такими інформаційними спецопераціями стирчать чиїсь інші довгі вуха.

Натомість вчора український виборець отримав наступне попередження: в німецькому виданні Stern оприлюднено соціологічне опитування, в якому вказується, що більшість із недовірою ставляться до екс-прем’єра України та кандидата у президенти Юлії Тимошенко.

Логіка технологів із Кремля проста: оскільки пані Тимошенко довго перебувала за гратами і за цей час не встигла зробити якихось компрометуючих кроків в українській політиці, її імідж почали «мочити» в західних ЗМІ. Таким чином, створюються передумови до певної атмосфери недовіри до «леді Ю» на Заході, що, за логікою російських технологів, стане ще однією з причин поразки Тимошенко на виборах 25 травня.

Поява подібних «досліджень», їх публікація та републікація вітчизняними ЗМІ, орієнтованими на співпрацю з опонентами Тимошенко, цілком логічна. Проте це тільки зайвий раз доводить абсурдність меседжа, запущеного технологами її опонентів про те, що вона, нібито, «проект Кремля». Зрештою, українських виборців надурити важко: адже про тісні «газові» стосунки між путінською Росією та Німеччиною знають ледь не у кожному селі. Отже, навіть пересічному виборцю не стане важкості збагнути, хто саме замовив брудну PR-кампанію проти Тимошенко.

Наступне відро бруду слід очікувати вже на теренах України. Джерелом їх може бути будь-яка – навіть не значна подія, або спрямовані дії когось із 19 зареєстрованих кандидатів у президенти. Більшість з них умовно можна назвати «гарматами» - не даремно ж їх як мінімум зарядили на 2,5 мільйони гривень кожного. Як кажуть у телевізійних серіалах – далі буде.