Хто?

   Хто відповість за національну ганьбу та національне приниження України і українського народу в результаті пасивної здачі нашої території – Автономної Республіки Крим (АРК) російському агресору, окупанту та міжнародному бандиту, яким є Росія во главє із самодєржцєм В. Путіним, і який загарбав Крим всупереч всім міжнародно – правовим нормам?

   Хто з українських високопосадовців вибачиться перед тими жителями АРК, зокрема кримськими татарами, українцями, росіянами та представниками інших національностей, які вважають Україну своєю Батьківщиною і не бажають жити під окупантом, за те, що не захистили їх від агресії?

   Хто відповість за жахливий стан справ у Азово – Чорноморському регіональному управлінні (РУ) Держприкордонслужби (ДПС) України, де на бік ворога майже одразу перейшло близько 300 чоловік, зокрема: в штабі зрадили 115 чоловік – перший заступник начальника РУ полковник Мельниченко (зрадив 03 березня ц. р., а його звільнили з лав ДПС заднім числом 02 березня ц. р.), полковник Панов, підполковник Шевченко, начальник зв’язку Білоущенко разом зі своїми 59 підлеглими, у Севастопольському загоні морської охорони – 100 чоловік (крім командування), у відділі прикордонної служби «Сімферополь» – 50 чоловік на чолі із заступником начальника відділу майором Козловою?

   Хто з керівників ДПС відповість за приховування цих фактів від керівництва держави?

   Хто відповість за невжиття правоохоронними органами України заходів реагування щодо ситуації в ДПС?

   Хто відповість за неблокування всіма можливими силами і засобами Керченської поромної переправи, через яку безперервним потоком йшли російські окупаційні війська з технікою («зєльониє чєловєчкі») та «казакі», котрі потім склали кістяк т. зв. «кримської самооборони»?

   Хто відповість за те, що було допущено захоплення терористами органів влади АРК і згодом проведено, всупереч Конституції України, московськими маріонетками «кримський референдум» під дулами московських автоматів та кулеметів?

   Хто відповість за непроведення спецпідрозділами Служби безпеки України (СБУ) і Міністерства внутрішніх справ (МВС) України в Криму контртерористичної операції одразу після захоплення терористами Верховної Ради (ВР) АРК і Ради Міністрів (РМ) АРК, оскільки сам В. Путін відхрестився від своїх військових – «зєльоних чєловєчков», назвавши їх якоюсь «самообороною»?

   Хто відповість за інколи незрозумілу кадрову політику СБУ і МВС, особливо на місцях?

   Хто винен у тому, що новий начальник Головного управління СБУ в АРК Олег Абсалямов (навчався на одному курсі (17 рота) разом з Сергієм Аксьоновим (13 рота) та закінчив разом з ним у 1993 році Сімферопольське вище військово – політичне училище) так і не приступив до виконання своїх службових обов’язків на місці?

   Хто відповість за незастосування спецпідрозділів СБУ, внутрішніх військ (ВВ) МВС, можливо Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України і Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони (МО) України, для нейтралізації в Криму «казаков – атаманов» та окремих командіров «зєльоних чєловєчков», а також іншої московської агентури, зокрема Аксьонова і Константінова, з метою їх доставки до суду в Київ?

   Хто відповість за те, що ніхто з керівників СБУ, МВС, ДПС, МО, Генштабу (ГШ) Збройних Сил України (ЗСУ) від самого початку окупації АРК так і не побував у своїх підвідомчих структурах, кинувши людей напризволяще без чітких інструкцій та команд?

   Хто відповість за те, що на мою пропозицію відповідальній посадовій особі від 03 березня ц. р. негайно відрядити до Криму згаданих вище керівників, з’явилася тільки спільна заява МО і ГШ, а також заява Голови СБУ з проханням до особового складу зберігати вірність Україні та не піддаватися на провокації?

   Хто відповість за фактичне боягузтво цих керівників, які своєю некомандирською поведінкою і пасивністю деморалізуюче впливали на особовий склад, викликаючи в них до себе відразу та ненависть?

   Хто пояснить, чому Україна не бачить і не чує Начальника ГШ ЗСУ – Головнокомандувача ЗСУ?

   Хто скаже, чому не розгорнута Ставка Верховного Головнокомандувача ЗСУ?

   Хто відповість, чому всі ЗСУ не приведені до повної бойової готовності та не виведені у запасні райони?

   Хто взяв на себе відповідальність, щоб не оголошувати і не проводити загальної мобілізації?

   Хто відповість, що досі не організована належним чином територіальна оборона України на загрозливих напрямках (північ, схід, південь, південний захід – Придністров’я) ЗСУ разом з ВВ МВС (Національною гвардією України), СБУ, ДПС?

   Хто відповість за те, що кримське угрупування ЗСУ, в т. ч. Військово – Морські Сили (ВМС), залишилися сам – на – сам з окупантом без чітких команд центру, а переважна більшість особового складу, залишаючись вірними Українській Присязі, змушені діяти на власний розсуд, проявляючи при цьому мужність і героїзм?

   Хто понесе відповідальність за те, що майже всі кораблі та катери ВМС, через відсутність вчасних наказів центру, не були виведені на зовнішній рейд, а залишились біля стінок у місцях постійної дислокації, через що частина з них захоплена російським окупантом?

   Хто відповість за те, що військовики ЗСУ, дислоковані в АРК, не знають, що їм робити далі на тимчасово окупованій території і що робити їхнім родинам?

   Хто з нової влади нарешті зрозуміє, що часу залишилося зовсім мало, і дасть чіткий наказ українським воїнам у Криму щодо їхніх подальших дій?

   Хто візьме на себе відповідальність за гідне (з почестями) організоване виведення сушею, морем чи повітрям з тимчасово окупованої української території всіх частин та підрозділів ЗСУ, включаючи ВМС, вірних Україні, разом з озброєнням і військовою технікою, поки не пізно, щоб не довелося все знищувати, а виводити тільки людей?

   Хто відповість за те, що ЗСУ, незважаючи на всі наявні проблеми, разом з переважною більшістю українського народу готові захищати Україну від російського агресора, але не мають чітких наказів керівництва?

   Хто мені дасть відповідь, чому ці та інші мої пропозиції, які я подавав у відповідні інстанції, починаючи з 28 лютого ц. р., залишились не тільки без відповіді, але й без належного реагування?

   Хто налагодить відкрите спілкування нової центральної влади з громадами в усіх адміністративно – територіальних одиницях України та організує повноцінне комунікування між самими цими одиницями, особливо південного сходу і заходу?

   Хто відповість за нерішучість керівництва України у відстоюванні територіальної цілісності нашої Батьківщини, що призвело до зволікання з наданням нам дієвої допомоги західним демократичним світом?

   Хто з високопосадовців візьме на себе відповідальність за проведення жорстких переговорів щодо надання нам зараз належної військово – технічної та іншої допомоги від США і Великобританії – гарантів територіальної цілісності України в обмін на нашу відмову від ядерної зброї, відповідно до Будапештського Меморандуму 1994 року, і отримання недвозначної відповіді: так чи ні?

   Хто з українського керівництва візьме на себе сміливість провести чіткі переговори з НАТО, оскільки Україна є його особливим партнером (Хартія 1997 року), щодо захисту нашої територіальної цілісності з отриманням конкретної відповіді: так чи ні?

   Хто з нової влади не побоїться, у разі ненадання однозначної відповіді з боку США, Великобританії та НАТО, прийняти рішення про поступове збільшення чисельності ЗСУ і відновлення воєнного ядерного циклу, оскільки Україна має такі можливості?

   Хто з наших керівників чітко заявить, що єдиною гарантією територіальної цілісності України в її доокупаційних кордонах та збереження нашої незалежності є вступ до НАТО, і доб’ється в найближчій перспективі прийняття України до Північно – Атлантичного Альянсу в обмін на невідновлення ядерної зброї?

   Хто з нинішнього керівництва доможеться від Європейського Союзу (ЄС) надання Україні письмових гарантій про набуття нею повноправного членства в ЄС у коротко – або середньостроковій, а не в далекостроковій, перспективі?

   Хто з українського політикуму чітко скаже демократичному Заходу, що його слабкі, половинчасті санкції проти Росії принижують українців та не матимуть ніякого ефекту, бо росіяни з них насміхаються і рахуються тільки з твердою силою та жорстким спротивом?

   Хто прямо заявить, що пора вже Франції також перестати бути агентом Росії у західному світі, бо її основний партнер Німеччина хоч і дуже повільно, але відходить від такого статусу?

   Хто з нинішніх загальноукраїнських політиків однозначно скаже західним демократичним лідерам, що їхня повільність, нерішучість тільки сприятиме швидкому перетворенню диктатора В. Путіна з його маревом «реваншизму» на фюрера А. Гітлера зразка 21 століття, який плює на весь світовий правопорядок, що так важко вибудовувався після Другої світової війни?

   Хто залізною рукою відновить управління Воєнною організацією нашої держави і безжалісно викорінюватиме будь - які прояви сепаратизму, інспіровані, в основному, ззовні, в першу чергу Росією?

   Хто проявить рішучість та дасть чіткий наказ, як діяти надалі ЗСУ та всім силовим структурам?

   Хто їх надихне і разом з українським народом поведе за собою, щоб остаточно зупинити російського ворога – окупанта та з часом відновити територіальну цілісність України, повернувши до її складу анексовану Росією, всупереч міжнародному праву, АРК?

   Хто змиє пляму ганьби і приниження з України та всього українського народу?

   Хто з сучасних українських політиків і керівників нарешті зрозуміє, що Росія – ворог України, адже 74% росіян підтримали збройну агресію проти нашої Батьківщини, не сприймаючи її незалежності, маючи українців за «хахлов», «націоналістов», «мазєпінцєв», «пєтлюровцєв», «бєндєровцєв», а самодєржєц всія Россіі В. Путін – ворог №1 українського народу, бо ініціював проти нас цю збройну агресію, хто з них пропустить владу та опозицію через люстраційне сито (антикорупційний, антикомпартійний, антидержавницький, антипристосуванський виміри), хто з них дасть конкретні відповіді на означені вище, і не тільки, проблеми, той матиме право та зможе бути Українським Лідером!

   ХТО?