ТОП-20 правил для захисту дитини в інтернеті

Батьки повинні знати, що їхні діти бачать та чують в інтернеті, з ким спілкуються і що розповідають про себе.

Інтернет – джерело корисної інформації. Всеосяжна енциклопедія, знання, відповіді на багато запитань. Діти можуть користуватись інтернетом для досліджень, шкільних проектів і рефератів, онлайн навчання, спілкування з вчителями та дітьми, ігор, читання та інших корисних речей.

Але нарівні з усіма цими чудовими плюсами, мережа може бути небезпечною для дитини: неприйнятний контент, кібербулінг, жорстокі та лякаючі картинки та відео, шахраї, педофіли, злочинці, онлайн-хижаки.

Використовуючи програми та сайти, зловмисники можуть представлятися дитиною або підлітком, який просто хоче завести нового друга. Вони втираються в довіру та підштовхують дитину до обміну особистою інформацією. Просять розповісти, де і як вони живуть, дати номер телефону або дізнатися всю інформацію про родину.

Батьки повинні знати, що їхні діти бачать та чують в інтернеті, з ким спілкуються і що розповідають про себе.

Навчити дитину безпечній та відповідальній поведінці в інтернеті набагато важливіше, ніж просто заблокувати небажані матеріали та сайти. Адже дитина все одно подорослішає і без належних знань може зробити безліч помилок.

ВАЖЛИВО! Пам’ятайте: якщо ваша дитина постраждала від цькування, її шантажують, обіцяють всім розіслати її особисті фотографії або погрожують – ніколи не звинувачуйте і не сваріть дитину. Не залякуйте дітей фразами: «Якщо щось подібне станеться – отримаєш у мене!» Не допускайте засудження. Ніяких: «Сам винен!». Такі слова призведуть до того, що дитина не захоче звернутися до вас за допомогою. Важливо пам’ятати: винна не жертва – винен той, хто скористався її довірою.

Дітям і без того часто страшно або соромно розповісти дорослим про ситуації, які сталися з ними. Адже раптом сваритимуть? Раптом розчаруються? Раптом не пробачать? Через такі ситуації кібербулінг може вилитися в відвертий шантаж. Адже зловмисник знає: дитина змушена буде робити все, аби батьки / школа / інші люди нічого не дізналися.

Розмовляйте зі своєю дитиною про небезпеку, що криється в інтернеті. Покажіть, що вам можна довіряти, обґрунтовуйте заборони.

ТОП-20 правил, які допоможуть захистити вашу дитину в інтернеті.

1. Антивірус і блокування спливаючих вікон

Це базове правило дозволяє відфільтрувати велику частину вірусного контенту та шкідливих сайтів. Антивіруси обов’язково мають бути встановлені на кожному комп’ютері та вчасно обновлятись. А для блокування підозрілої реклами та спливаючих вікон можна встановити розширення для браузерів, такі як AdBlock або AdMuncher.

2. Особиста інформація завжди має бути прихованою

Поясніть дитині, що не можна ніде публікувати свій номер телефону та адресу, а також назву або адресу школи, друзів чи родичів. Не забудьте також відключити геолокацію на фотографіях, у месенджерах та при додаванні публікацій у соцмережах.

3. Закладки

Покажіть дітям безпечні сайти, де вони можуть послухати музику, подивитися фільм, скачати гру. Додайте їх в закладки, щоб дитині було зручно знаходити дозволені сайти. Оформіть сімейну підписку на Google або Apple музику та кіно.

4. Надійні паролі

Оберіть надійні паролі, які складно вгадати. Ніколи не використовуйте в паролі імен, прізвищ, дати народження або номера телефону – це занадто просто. Хороший пароль – унікальний та складний. Його довжина повинна бути не менше 15 символів. У ньому потрібно змішати букви та цифри.
Обов'язково розкажіть дитині, що паролі не можна давати нікому, крім батьків: навіть кращим друзям.

5. Навчіть дитину остерігатися незнайомців, які пропонують подарунки

Такі люди часто просять надіслати номер картки батьків, дати домашню адресу або номер школи чи вислати інтимні фотографії в обмін на дорогий подарунок.

Поясніть дитині, що інтернет-шахраї – це такі ж небезпечні злочинці. Тільки вони вриваються в будинок не вибиваючи двері, а просто через інтернет.

6. Пояснюйте дитині про безпеку в Інтернеті на прикладі реального світу

Коли ти заходиш в Інтернет з чужого комп'ютера – не забувай виходити зі своїх облікових записів, коли виходиш з кімнати. Аналогія: ти ж не залишаєш двері будинку відчиненими, коли йдеш з дому?

Ти ж не станеш розмовляти з незнайомцями на вулиці? Не будеш зустрічатися з ними та йти у якесь потайне місце? Ті ж не розповіси незнайомцям свої секрети і особисту інформацію?

Ось і в Інтернеті це ті ж самі небезпечні незнайомці, яким не можна довіряти.

7. Дружіть зі своєю дитиною у соцмережах

Якщо дитина публікує фотографії або коментарі, які їй соромно було б показати батькам – ймовірно, що цим записам не місце в інтернеті, де їх можуть побачити інші люди.  

8. Обговоріть з дитиною всі можливі небезпеки інтернету і план дій на випадок, якщо дитина зіткнеться з проблемою

Тут потрібно згадати кібербулінг, секстинг (пересилання особистих фотографій), шахраїв, неприйнятний контент, віруси, шантаж та інше.

9. Налаштування приватності

Допоможіть дітям закрити свою сторінку від незнайомців. Відфільтруйте тих, хто може бачити або коментувати фотографії або писати повідомлення вашій дитині.

10. Спілкування в Інтернеті

Розкажіть, що додавати людей, яких дитина не знає – небезпечно. За профілем 10-річної дівчинки або симпатичного підлітка-ровесника може ховатися 50-річний злочинець або педофіл. Нехай дитина завжди перевіряє запити на дружбу і ніколи не погоджується на приватний чат з незнайомцем.

Також домовтеся, що дитина обов'язково розповість вам, якщо віртуальний друг пропонує зустріч в реальності.

11. Відчуття безпеки

Скажіть дитині, що якщо побачене в мережі викличе в неї дискомфорт, відчуття небезпеки або тривоги – їй варто одразу закрити веб-сторінку, вимкнути комп'ютер і негайно звернутися до когось з дорослих.

12. Особисті та інтимні фотографії

Дитина повинна знати, що публікувати, пересилати або продавати особисті фотографії не можна нікому. Поясніть, що як тільки вона висилає свої фотографії хоча б одній людині – ці фото можуть виявитися де й у кого завгодно.

13. Якщо тобі погрожують – завжди звертайся до батьків

Дайте дитині зрозуміти, що ви завжди на її боці. Що в разі проблем до вас можна звернутися за допомогою, а не за порцією моралей і фраз «Я ж тобі казала!». Агресією і залякуванням ви не лише втратити довіру дитини, але й досягнете того, що в разі реальних проблем вона буде боятися звернутися до вас. Нехай дитина завжди розповідає вам про повідомлення, які її налякали або занепокоїли.

14. Гроші в інтернеті

Навчіть дитину ніколи не розголошувати дані кредитної картки. Поясніть дитині, що робити покупки онлайн можна тільки разом з батьками. Навіть якщо це додаток для смартфону. Деякі оголошення пропонують безкоштовні речі або можуть повідомляти про виграш великої суми. Але насправді вони збирають вашу особисту інформацію або спробують вкрасти ваші гроші.

15. Ніколи не відкривай листи, які приходять з невідомих поштових адрес

Вони можуть містити віруси або фішингові посилання (коли тобі здається, що ти переходиш за посиланням на цікаву тобі тему, а там виявляються шкідливі програми, програми-шпигуни та інше).

16. Стежте за спільнотами, в яких сидить дитина

В інтернеті існують цілі групи, що нав'язують дитині поведінку, яке може її покалічити. Так звані «групи смерті», «синій кит», «момо», групи анорексії та інші страшні речі втягують дітей в темні ігри. Вони можуть привести до найстрашніших наслідків: нанесення собі (або іншим) каліцтв, жорстокості і навіть до самогубства.

17. Не пиши того, про що пошкодуєш пізніше

Важливо, щоб дитина знала та пам'ятала: в інтернеті нічого не можна видалити. Якщо ти пишеш щось – це можна сфотографувати тієї ж миті. І навіть якщо ти потім видалиш пост або коментар – він може залишитися в загальному доступі навічно.

18. Тести та додатки з доступом до особистих даних

В інтернеті та соцмережах безліч тестів та додатків. Деякі з них запитують доступ до особистої інформації – до списку друзів, імейлу, номеру телефону або навіть номеру платіжної картки. Попередьте дитину, що проходити такі тести та встановлювати такі додатки небезпечно. Маючи таку інформацію, акаунт можуть запросто зламати. 

19. Будуйте довірливі стосунки

Поговоріть зі своєю дитиною. Переконайтеся, що вона відчуває себе комфортно, звертаючись до вас, коли в неї виникають проблеми в інтернеті.

Коли діти дорослішають, стає складніше контролювати їхній час, проведений в інтернеті. Вони носять з собою смартфони будь-де. А ще вони хочуть і потребують певної конфіденційності. Це нормально, оскільки вони стають більш незалежними від своїх батьків.

Розкажіть про те, як правильно користуватись сайтами і додатками. Обговоріть небезпеку взаємодії з незнайомцями в інтернеті і нагадайте, що люди не завжди говорять правду. Активна роль в інтернет-діяльності ваших дітей допоможе забезпечити комфортні та безпечні умови користування інтернетом для кожного.

20. Останнє та, мабуть, найважливіше – кібербулінг

Україна – в ТОП-10 країн Європи за поширеністю булінгу серед школярів 11–15 років. За цим показником ми лишаємо далеко позаду не лише Данію чи Норвегію, але й Угорщину з Грецією. Такі дані наводить ВООЗ.

За даними дослідження UNICEF Україна 2017 року:

·        67% дітей стикалися з булінгом (були жертвою або свідком),

·        48% постраждалих нікому про це не розповідали та не зверталися за допомогою,

·        25% говорили про це не з дорослими (з другом або братом / сестрою),

·        40% соромляться про це говорити,

·        а 22% вважають таку поведінку за нормальне явище.

З розвитком сучасних інформаційних технологій, засобів зв’язку, інтернету та соцмереж з’явився і такий вид шкільного насильства, як кібербулінг – приниження чи цькування за допомогою мобільних телефонів та інших гаджетів.

Іноді кібербулінг завдає більше шкоди, ніж побиття.
Через інтернет поширення будь-якої інформації відбувається блискавично. Кіберагрессори можуть цілодобово залякувати своїх жертв, створюючи в них ілюзію повного контролю їхнього життя і поведінки. Для кіберагрессора не обов’язково мати фізичну силу та авторитет, щоб відчувати свою перевагу. Через інтернет можливість принизити, образити, тероризувати реалізується тільки за допомогою комп’ютера або телефону. Потрапивши до інтернету, інформація залишається там надовго та може з’являтись на різних ресурсах. Це зумовлює тривалий травмуючий вплив на психіку дитини та може призвести до депресії або навіть самогубства.

Як проявляється кібербулінг?

·        Залякування за допомогою повідомлень (погрози, образи)

·        Розсилка фотографій в інтернеті (реальних або перероблених за допомогою фотошопу)

·        Поширення чуток через соціальні мережі

·        Крадіжка паролів соціальних мереж або даних входу в систему для поширення шкідливої ​​інформації

·        Шантаж

·        Виманювання інтимних фотографій

·        Образливі коментарі

·        Або ж агресор може прикинутися вашою дитиною, створивши профіль з її ім’ям і фото, а потім писати через нього образливу інформацію, розсилати повідомлення однокласникам та інше

Ознаки того, що дитина, можливо, піддається нападам і цькуванню онлайн

Будьте уважні, якщо дитина:

·        проводить незвично багато часу в інтернеті, особливо вночі,

·        раптово вимикає комп’ютер, коли ви заходите у кімнату,

·        відповідає на телефонні дзвінки від людей, яких ви не знаєте,

·        нервує, коли отримує нові повідомлення,

·        втрачає інтерес до використання всіх гаджетів,

·        отримує подарунки поштою невідомо від кого,

·        втрачає інтерес до школи, нервує або турбується, коли туди потрібно йти,

·        менше спілкується з друзями і родиною та стає потайною.

Що робити якщо дитина вже зіткнулась з кібербулінгом

1.       Поясніть дитині, що це не її вина. Що ви підтримаєте її в будь-якому разі, що ви – на її боці та вам можна довіряти

2.       Збережіть все листування, зробивши скріншоти

3.       Заблокуйте акаунти, з яких пише агресор – поставте в чорний список та ігноруйте. Іноді кривдник відступає, коли не отримує реакції

4.       Поміняйте номер телефону дитини і на деякий час видаліть всі сторінки у соцмережах. Якщо дитина буде відчувати себе таким чином «відрізаною» від світу його друзів – створіть нові, секретні сторінки для дитини з іншим ім’ям і без фото, щоб тільки сім’я і друзі знали про них

5.       З’ясуйте, чи знайома дитина з агресором у реальному житті або чи планує зустрітися. Дізнайтесь, що йому відомо про дитину (реальне ім’я, прізвище, адресу, телефон, номер школи). Запропонуйте свою допомогу – обговоріть, як можна знешкодити, заблокувати агресора. Поясніть, якій небезпеці може піддатися дитина при зустрічі з незнайомцями, особливо без свідків.

6.       Зверніться в поліцію. Якщо погрози є досить серйозними, стосуються життя або здоров’я дитини, а також членів вашої родини, то ви маєте право на захист з боку правоохоронних органів.

7.       Якщо ви не впевнені в своїй оцінці того, наскільки серйозно те, що сталося з дитиною, або дитина недостатньо відверта з вами і не готовий йти на контакт, зверніться до психолога.

Якщо ваша дитина сама займається кібербулінгом

Не потрібно забувати, що ваша дитина може бути не лише жертвою, але й агресором. Обов’язково розглядайте кожну ситуацію з двох сторін. Адже навіть добра і тиха дитина може одного разу виявитися на стороні тих, хто знущається над іншими.
Майже всі батьки дітей-агресорів стверджують, що їхня дитина ніколи б так не вчинила.

Донесіть до дитині, що не можна ображати інших людей, обговорювати і критикувати їх зовнішність, колір шкіри, вагу, релігію, родину або стосунки. Не можна писати образливі речі, бажати поганого, знущатися, сміятися над кимось. Поясніть, що не можна писати погані речі і принижувати навіть незнайому людину. Навіть якщо вона ніколи не побачить тебе у реальності. Поговоріть про почуття і про те, як така поведінка може глибоко поранити іншу людину.

Пам’ятайте, що навіть у цьому випадку дитину краще не сварити. Спочатку опануйте свої емоції! Наступні кроки:

1.       Переконайтеся, що ваша дитина знає, що така поведінка неприпустима і чому.

2.       Спробуйте зрозуміти причини, чому ваша дитина поводиться таким чином, і шукайте шляхи вирішення проблем

3.       Допоможіть вашій дитині подумати про вихід із ситуації. Вибачення перед жертвами, недопущення такої поведінки в майбутньому, розмова з психологом

Матеріла підготовлений у рамках проекту . Однією з основних задач цього арт-проекту є підвищення рівня медіаграмотності батьків. Для сучасних батьків вкрай важливо знати, які небезпеки несе з собою інформаційна ера та як на нас впливає інформаційний тиск. Залишайтеся з нами – та вчіться захищатися від нових небезпек та захищати своїх дітей!

ARTEFACT – арт-проект за участю міжнародних та українських митців, що єднає медіа, digital та арт. Проект присвячений актуальній проблемі маніпулювання інформацією, фейкових новин, пост-правди та має за мету звернути увагу суспільства на необхідність свідомого споживання та поширення інформації, та підвищити медіаграмотність суспільства. Проект реалізується за підтримки Українського культурного фонду та за сприяння Державного агентства України з управління зоною відчуження.