Правда. Один із тисяч поглядів

.

Хтось може розтлумачити слово «правда», побачити зміст у цьому неоднозначному понятті?  Зберіть у залі людей і поставте їм це питання.  Очевидно, почуєте розмиті думки, здогадки або пафосні цитати. Я знаю, чого ви точно не почуєте у відповідь. Правди.

Ви всі з дитинства звикли, що правда – це щось страшне, за що карають. І я так само звикла. Коли мені було п'ять, я з'їла швейцарський шоколад, який ми повинні були подарувати бабусі на Восьме березня. Тоді я вперше збрехала мамі, що не втримавшись, уже подарувала шоколад бабусі. Цю аферу я провернула. Але не хотіла, чесно. То був той переломний  момент, коли я не втрималась. Не тільки перед шоколадом, а й перед спокусою приховати правду.  Брехня, солодка, як той горе-шоколад, який так і не дістався старенькій, виявилася сильнішою за гірку правду. І я збрехала.

Хіба цей світ тримається лише на правді й істині? Історія. Вона побудована на міфах, легендах, народному фольклорі. Переписана авторитетами своїх часів. Переповнена вигаданими деталями, що доповнюють релігійні та націоналістичні пропагандистські напрями. Тут світло падає на ту межу, яка вже не відділяє правду від брехні. Народжується свого роду симбіоз, співіснування істини й неправди.  До речі, остання мені схожа на діамант. Доволі пафосно сказано, але дійсно маю таку асоціацію. Брехня так само має декілька граней. Серед відшліфованих сторін – міфи, теорії, наукові гіпотези. Словом, усе те, що є базою для розвитку наукових та філософських концепцій. Те, до чого ми звикли як до істини.

Можливо, саме те, що ми вважаємо істиною, насправді омана.  Що таке брехня? Що таке правда? Брат і сестра, які не змогли б існувати один без одного. Інколи вони об’єднуються у такий собі альянс, доповнюючи один одного. Але це і створює гармонію, що є важливим пунктом людського існування.

Брехня живе і у кожних стосунках. Міжстатевих. Що більше вони розвиваються – то глибше вона проникає, пускає корені, дає плоди. Скажіть мені, що справжні почуття не зможуть співіснувати з брехнею, і ви збрешете. Так само і соціум – інколи правду не приймають, через що залишаєшся за бортом. «Ти просто хочеш здаватися крутим, тому і брешеш. А потом, щоб тебе не викрили, брешеш знову. Але це замкнене коло, вічне коло обману. Зрозумій, це шлях у нікуди», - пише японський автор Ватарі Ватару в одній зі своїх книг. Певно, він має рацію. Ми живемо в омані. Неправда живе поряд із нами, постійно беручи участь у всьому людському. А її існування прекрасно доповнюють маніпулювання, умовчання та спотворення інформації – усе те, що характерне людській натурі.

Більшість християнських філософів стверджують, що брехня ніколи не буде прийнятною. У Новому Завіті Ісус звертається до диявола, як до батька брехні (Ін. 8:44) і Павло заповідає християнам «Не кажіть неправди один одному» (Кол. 3:9; .. Див Лев 19:11). Як мінімум в трьох різних місцях Корану, (Коран 45:7, 51:10 і 52:11) вказано, що брехуни будуть страждати. Обман заборонений четвертою із П'яти Заповідей, основних етичних навчальних правил і для всіх буддистів. З цього бачимо, що найпоширеніші релігійні концепції не допускають брехні та засуджують її. Але чи можемо ми бути впевненими у однозначній правдивості цих вчень? Відповідь у кожного своя. Так само, як і правда.