AI в будівництві, або коли штучний інтелект зможе перевіряти київські кошториси

Сьогодні вже існують IT-рішення, які потенційно здатні охопити чималі сфери життя міста

У Києві за перші шість місяців обсяг сфери будівництва склав понад 18 млрд гривень, а річний обсяг бюджетних витрат на будівництво та реконструкцію об’єктів планується на рівні 3,4 млрд гривень. Використання сучасних AI-інструментів (Artificial Intelligence, штучний інтелект) може покращити ефективність використання бюджетних ресурсів, збільшити кількість робочих місць та допомогти місту оцифрувати дані, необхідні для розробки реальної стратегії розвитку міста.

Першим напрямком AI, який можна ефективно використати на рівні міста, є розумні інструменти моніторингу кошторисів. Чим більший проєкт, тим більше він генерує інформації. Для людини це проблема – стає важко прорахувати ключові моменти, а помилки та неточності множаться, провокуючи одна одну. Зрештою це створює великі складнощі, які трансформуються у розриви між початковим кошторисом та фінальними витратами.

В бюджетних проєктах варто додати також різноманітні корупційні ризики, які виникають в тому числі через низький рівень прозорості сектора. Чимало оперативних даних просто недоступні, а ті, які публікуються офіційно, часто зрозумілі лише фахівцям-будівельникам.

Наявні сьогодні інструменти моделювання планів та кошторисів проєктів на основі штучного інтелекту здатні постійно аналізувати статус робіт за багатьма параметрами, з великою ймовірністю передбачати перевитрати за певними напрямками або затримки виконання робіт.

Автоматичні системи розумнішають, якщо отримують доступ до великих масивів інформації. Для початку, Київ може запропонувати бути пілотним ринком для існуючих AI-продуктів. Згодом можна доопрацювати наявну систему, або замовити нову модель у вітчизняних провайдерів, з урахування досвіду, отриманого під час використання тестових програм. На першому етапі місто зможе перевірити чи працюють AI-моделі з мінімальними витратами або навіть безплатно. Адже для компаній-розробників можливість протестувати софт на великих інфраструктурних об'єктах на рівні цілого мегаполіса само по собі буде значною вигодою.

Своєю чергою, Київ отримає потенційне інноваційне рішення для сектора будівництва, а також піар в провідних світових ЗМІ, включаючи міжнародні видання для інвесторів – як місто, відкрите до інновацій.

Також використання сучасних інструментів при моделюванні, розробці кошторисів та подальшій реалізації проєктам дозволить легко впровадити цифрові механізми громадського контролю. В такому режимі всю інформацію можна розмістити онлайн, з чіткими розбивками по етапах і навіть роботам. Це додатковий механізм, який зробить будь-яке велике будівництво за комунальні чи державні кошти максимально прозорим. Дані по всім проєктам можуть стати доступним в режимі реального часу, а представляти їх можна у вигляді зручних графіків та діаграм.

Використання систем на базі штучного інтелекту має бути обов’язковим для проєктів, що фінансуються на бюджетні кошти. Також доступ до AI-систем можна безплатно дати приватним девелоперам. Вигоди для бізнесу очевидні, бо компанії отримають змогу користуватися сучасними IT-рішеннями, вже підлаштованими до українських реалій, без жодних витрат на їх покупку чи адаптацію. Що стосується міста, такий підхід дозволить створити додаткову базу порівнянь вартостей і тривалості робіт між проєктами, що зводяться за приватний кошт та бюджетні гроші.

Другим великим напрямком використання штучного інтелекту може стати автоматизація управління об’єктами вже після завершення будівництва. Для прикладу, контролювати якість дорожнього полотна або навіть роботу ліхтарів освітлення можуть дрони, здатні літати 24\7.

Зі свого боку, місто може не лише запровадити автоматизацію на комунальних об’єктах, але й надати доступ до відповідних систем різноманітним приватним особам та фірмам – власникам комерційної нерухомості.

Наприклад, комбінований режим роботи більшості працівників змінив вимоги компаній до офісних споруд. Тепер не діє формула, за якою кількість робочих місць має відповідати числу працівників. Натомість оптимальна площа та конфігурація може визначатися індивідуально для кожної компанії – на основі реальної поведінки її співробітників і того, як часто вони відвідують офіс. Моделі на основі штучного інтелекту можуть збирати дані про відвідування офісних центрів, пропонуючи власникам споруд та компаніям-орендарям найбільш ефективні схеми співпраці в майбутньому.

Якщо експеримент виявиться успішним, можна почати додавати моделі для перевізників, системи контролю трафіку тощо. Виступаючи провайдером таких рішень, місто зможе не тільки значно підвищити ефективність багатьох сфер завдяки впровадженню інновацій, але й збиратиме уніфіковану інформацію про роботу різноманітних систем – громадського транспорту, доріг, а також знатиме цифри та напрямки щоденної міграції людей. Далі такі дані можуть допомогти в стратегічному розвитку столиці, яке базуватиметься на конкретних оцифрованих проблемах та потребах жителів.

Сьогодні вже існують IT-рішення, які потенційно здатні охопити великі сфери життя цілого міста. Саме через свій масштаб, такі рішення можуть стати ефективними тільки якщо їх впровадження буде здійснюватися на рівні місцевої влади. Якщо вдасться оптимізувати кошториси, прискорити проєктування та планування робіт, обсяги сектора будівництва в Києві зможуть надалі зростати. Автоматизація на етапі експлуатації об’єктів допоможе оптимально планувати завантаженість різноманітних систем, а також дасть змогу ефективно аналізувати дані при розробці стратегії розвитку Києва. Нарешті, імідж технологічного мегаполіса допоможе не лише привернути увагу потенційних іноземних інвесторів, але й забезпечить конкретні прозорі механізми обміну інформацією, ключові для розвитку в сучасних умовах.