Лідер антирейтингу: як співпраця влади та бізнесу може покращити якість повітря

26 августа 2021, 22:49
Владелец страницы
Депутат Київради, Перший заступник голови постійної комісії Київської міської ради з питань архітектури, містобудування
0
6240

В останні роки Київ не лише багато разів входив до ТОП міст світу з найбільш брудним повітрям, але й неодноразово очолював антирейтинг мегаполісів за рівнем забруднення повітря.

В останні роки Київ не лише багато разів входив до ТОП міст світу з найбільш брудним повітрям, але й неодноразово очолював антирейтинг мегаполісів за рівнем забруднення повітря. Як влада та бізнес мають співпрацювати, щоб зробити місто екологічним – уроки Мельбурна, Нью-Йорка, Сієтла та Копенгагена для української столиці.

Нерухомість виробляє понад 40% загальних викидів вуглекислого газу у мегаполісах. Екологічні зусилля влади в багатьох містах направлені на пошук різноманітних ефективних способів співпраці з девелоперами та власниками будівель.

Загалом у світі використовують декілька головних механізмів, щоб мотивувати власників будинків та споруд покращувати їх енергоефективність. Найперший передбачає фінансову позитивну мотивацію. Він може приймати форму податкових кредитів, безповоротних грантів або навіть компенсації відсоткових ставок за кредитами, які повністю або частково спрямовані на покращення енергетичної ощадності споруд.

В Україні дещо схожа ініціатива вже тривалий час працює для ОСББ, яким держава може компенсувати до 70% витрат на утеплення та модернізацію будинків, якщо об'єднання виконають певні установлені вимоги. Для того, щоб отримати компенсацію, треба пройти енергоаудит, подати заявку, розробити проєкт, виконати роботи, а потім пройти фінальну перевірку. Загалом процедура включає чимало бюрократичних нюансів, які часто лякають рядових мешканців. Попри тривалу історію різноманітних державних ініціатив, за увесь період вони змогли охопити менше ніж 4% житлового фонду багатоквартирних будинків.

Хорошим прикладом для України може стати Литва. Там схожа програма була доповнена допомогою координатора від місцевої влади. Використовуючи такий підхід, кожному окремому ОСББ вже не треба самотужки проходити крізь бюрократичні процедури, натомість їх може вирішувати людина, для якої вже умовно тридцята заявка, і яка має відповідний досвід. Зі свого боку, Київ може перевірити литовський досвід і стати "пілотним" містом в Україні, для початку виділивши хоча б по 1-2 консультанти на кожен район.

Повертаючись до світових практик співпраці між приватними власниками будівель, забудовниками та місцевою владою, цікавим є досвід Сієтлу. Там влада розробила та запропонувала девелоперам проходити добровільні сертифікації NABERS та BREEAM. Зі свого боку, чиновники взяли зобов’язання швидше видавати дозволи на будівництво та введення в експлуатацію для тих будівель, які будуть подаватися, а згодом отримають добровільні екологічні сертифікати.

Продуктивною стала копенгагенська ініціатива об’єднати великих девелоперів та власників нерухомості, які пообіцяли скорочувати викиди парникових газів на 3% щороку. Стратегічно Копенгаген поставив ціль стати першим у світі вуглецево-нейтральним містом до 2025 року. Інша сторона об’єднань великих забудовників – це поширення досвіду, який можуть переймати менші девелопери. Подібна модель підтримується владою як на стратегічному рівні, так і практично – активним учасникам об’єднання надаються податкові та інші пільги.

Нерідко для мотивації використовують негативні стимули. В Нью-Йорку місцева влада хоче з 2024 року ввести штрафи для всіх будівель – житлових та комерційних, які перевищують певний допустимий рівень викидів. Наприклад, для середнього багатоквартирного будинку, сума штрафів буде досягати 1 мільйон доларів на рік. В Нідерландах хочуть з 2023 року заборонити здавати енергонеефективні будівлі або приміщення в них. Найбільш радикальним став Сінгапур, де можуть взагалі забрати дозвіл на експлуатацію споруди, якщо вона не відповідає гранично допустимому рівню споживання енергії.

Впровадження екологічних стимулів для багатоквартирних будинків та комерційних споруд має стати частиною довготривалої стратегії розвитку Києва. Для того, щоб вони дійсно працювали, місцева влада має розробити чіткі та прозорі механізми із покроковою онлайн-верифікацією результатів. Наприклад, поява сертифікатів енергоефективності та більш швидка процедура введення в експлуатацію для будинків, які мають відповідні докази ощадності, має бути дійсно відкритою та доступною для перевірки пересічним жителям.

Також на рівні міста треба запровадити механізм допомоги ОСББ при подачі заявок на програми Фонду енергоефективності. Користаючись досвідом менеджерів проєктів та ефектом масштабу, можна значно прискорити темпи модернізації старих житлових будинків. Ця проблема актуальна для всіх районів міста, однак особливо гостро вона стоїть в Солом’янському районі, де переважна більшість будинків складає старий житловий фонд, зведений до 1990 року.

Робота із комерційною нерухомістю та житловими будинками в напрямку збільшення їх енергоефективності може значно покращити екологічну ситуацію в сучасних мегаполісах. Сьогодні провідні великі міста світу розвивають різноманітті програми, щоб заохотити власників нерухомості і забудовників до впровадження ощадних технологій. Популярні механізми включають податкові стимули, допомогу із розв'язання бюрократичних питань, обмін досвідом та навіть заборону повноцінного використання неефективних споруд. Київ, який останні два роки часто потрапляє в антирейтинги міст з найбільш забрудненим повітрям, має активно переймати ефективні світові практики. Зрештою саме місцева влада сьогодні виступає локомотивом екологічних змін на рівні успішних мегаполісів.

Рубрика "Блоги читателей" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости бизнеса
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.