Урбаністичні тренди: як Київ розвиватиметься після епідемії

Коронавірус вплинув на чимало сфер життя міста та вимоги мешканців до урбаністичного середовища

Спорадичні локдауни та постійні антиковідні обмеження всього за рік радикально вплинули на міське середовище по всьому світу. Які зі змін будуть тимчасовими, а що залишиться в Києві надовго після завершення епідемії.

В 2020 році мегаполіси зазнали сильного впливу через коронавірус. Збільшена соціальна дистанція, обмеження пересування, неможливість користуватися громадським транспортом в періоди суворих локдаунів, переїзд віддалених працівників у передмістя – це лише декілька факторів, що вплинули на урбаністичні простори.

Концепції 15-хвилинного міста стала актуальною для більшості жителів мегаполісів у світі. Відповідно до неї, всі основні локації, включаючи житло, офіс, магазини, спортивні зали, школи та дитячі садки, мають знаходитися в радіусі не більше 1 кілометра, або ж 15-хвилинної пішої прогулянки. Частково за таким принципом будувалась основна частина Барселони. В Києві зараз зводять кілька районів, які поєднуватимуть усі перелічені зони. Протягом пари років експерти ринку нерухомості пророкують масовий перехід до комбінованої забудови.

Змінилися вимоги до громадського транспорту. На додачу до регулярності поїздок та базового рівня комфорту, жителі міст почали звертати увагу на можливість дотримуватися соціальної дистанції й частоту проведення дезінфекції. Значно знизилась кількість поїздок. За даними Київського метрополітену в 2020 році пасажиропотік у метро скоротився вдвічі у порівнянні з 2019 роком – до 279,5 млн пасажирів. За 4 місяці цього року метрополітен перевіз 85,2 млн пасажирів. Отже містам треба балансувати комфорт, необхідність розвитку транспортної мережі та зменшення надходжень через падіння пасажиропотоку.

Проте якщо громадський транспорт відчуває брак пасажирів, завантаженість автомобільних доріг навпаки – зросла. За підсумками 2020 року Київ опинився на 7-му місці за рівнем заторів у світі, говорить дослідження рейтингу TomTom. На 6-му та 8-му позиціях рейтингу – індійські міста, відповідно, Бангалор та Нью-Делі. За оцінкою чиновників, минулого року кількість машин у столиці зросла на 30%. Обмеження у користуванні громадським транспортом, а також можливість купити автомобіль із Європи чи США дешевше, ніж середній рівень цін на аналогічні моделі в Україні, сприяли збільшенню попиту серед киян.

Ситуацію погіршив масовий переїзд людей за місто, який посилив тренд щоденної міграції. Фактичний рівень автомобілізації та кількість поїздок у перерахунку на жителя столиці на кінець 2020 року виявились в кілька разів вищими, ніж враховані минулим Генпланом. Це одна з реалій, яку неможливо ігнорувати місцевій владі.

Після року карантинних обмежень мешканці великих міст стали очікувати від влади чітких планів дій на випадок надзвичайних ситуацій. Зазвичай мегаполіси, що перебувають у зонах потенційних стихійних лих, як-то повені, землетруси або лісові пожежі, мають стратегію із подолання наслідків таких подій. Як виявилось в 2020 році, до цього має додаватися пропрацьована на всіх рівнях стратегія боротьби з епідеміями, актуальна для будь-якого міста світу. Більшість держав швидко віддали питання конкретних кроків щодо обмеження поширення вірусу на рівень місцевої влади, тому люди стали чекати конкретних кроків саме від міських чиновників. Зокрема, в Києві нещодавно депутати підтримали рішення про пошук альтернативного джерела постачання вакцин та їх закупки – для тих жителів, хто схочуть зробити щеплення.

Сьогодні мешканці мегаполісів почали активніше вимагати появу парків та «блакитних» зон із водоймами в пішій доступності від будинків. Люди хочуть мати повноцінні локації для відпочинку, які б суміщали прогулянкові маршрути, велодоріжки, місця для занять різноманітними видами спорту, а також дитячі майданчики. Проводячи чимало часу вдома та майже не виходячи на вулицю, а також при частих транспортних обмеженнях, сформувався запит на появу «третього місця» на відкритому повітрі. В цьому аспекті Київ перебуває в дуже вигідній позиції, адже майже в кожному районі можна знайти як діючі парки, які після ремонту можуть стати сучасними локаціями для відпочинку, так і поки що занедбані території з великим рекреаційним потенціалом.

Наприклад, нещодавно Київрада прийняла рішення про створення заказника навколо озера Вирлиця. Попри штучне походження, це озеро вже стало частиною екосистеми: там проживає понад 30 видів риб, деякі з яких занесені до Червоної книги, а також через водойму проходить шлях міграції перелітних птахів. Далі озеро буде передано під відповідальність КП «Плесо», яке має розбити заказник та зробити ділянку доступною для людей.

Компанії відійшли від щоденної роботи в офісах і почали дозволяти працівникам виконувати більшу частину задач віддалено. У світі відзначають появу нових вимог до офісних площ. Прогнозують появу мікро-офісів в популярних спальних районах, які компанії будуть винаймати для 10-20 робітників, що живуть неподалік. Просування такого підходу може не лише підвищити рівень комфорту жителів, а також сприятиме зниженню тиску на транспортну мережу міста, і має всіляко підтримуватися місцевою владою.

Коронавірус вплинув на чимало сфер життя міста та вимоги мешканців до урбаністичного середовища. Розробляючи новий Генплан, влада має враховувати яскраво виражену потребу жителів у якісних зелених зонах, перевантаженість більшості доріг та недостатній розвиток системи громадського транспорту. Нові райони столиці мусять розвиватися за принципом урбаністичної концепції 15-хвилинного міста. Для цього чиновники та депутати мають слідкувати за забудовою, змушуючи девелоперів не лише зводити багатоповерхові коробки, а виконувати всі зобов’язання по розбудові інфраструктури. Якщо до цього додати проблему старого житлового фонду, на яку не вплинув вірус, однак її розв’язання гостро стоїть для більшості районі столиці, виходить дуже складна задача. Однак саме розуміння пріоритетів, існуючих обмежень та сучасних реалій, а також здоровий глузд представників місцевої влади – це основа розробки правильної стратегії розвитку міста та її подальшого втілення в життя.