Серцево-судинні захворювання. Як вижити? Як дочекатися волі чиновників?

20 февраля 2018, 21:58
Фінансист
0
23
Серцево-судинні захворювання. Як вижити? Як дочекатися волі чиновників?

Діяльність або бездіяльність Київської облдержадміністрації? Частина IV: «Кардіозахворювання й приречені українці».

За даними Міністерства охорони здоров’я України, в 2017 році серцево-судинні захворювання знову стали основною причиною смертності українців. Хвороби серця та судин зумовлюють майже дві третини всіх випадків смерті, 66,3% від загального показника, й третину причин інвалідності.

Останнім часом все більше лунає критики стосовно впроваджуваної в країні медичної реформи. Справедливі зауваження мають місце, але я зараз здивую багатьох людей – левову долю нагальних проблем людей, що мають найбільш поширені захворювання, можуть вирішити місцеві адміністрації та місцеві ради, не очікуючи державної реформи. Саме так, вже сьогодні хворі могли б отримувати гроші собі на ліки або операції, якби місцеві чиновники мали бажання допомогти людям. Адже всі інструменти, а саме кошти та повноваження, задля цього в них є.

Зупинюся окремо на проблемах медицини. Якщо реформа МОЗ України розрахована на глобальні зміни та віддалену перспективу, в регіонах радикальну зміну підходу можна було забезпечити власними силами ще вчора. Для цього достатньо було всього лише не ігнорувати проблеми мешканців регіону та брати ті кошти, що є, й своєчасно розподіляти на нагальні потреби.

Як голова Постійної комісії з питань бюджету та фінансів Київської обласної ради в попередніх блогах цього тижня я розповідала, скільки саме десятків та сотен мільйонів гривен в Київській області лишилися неосвоєними. Це ті гроші, на які мали повне право мешканці Київщини, платники податків, а  частина коштів була виділена державою в рамках субвенцій на конкретні цільові програми, в тому числу й медичну сферу.

Ще раз підкреслю те, про що писала кілька днів тому: кошти в обласному бюджеті є, за 2017 рік Київська обласна держадміністрація не дала ради майже двом мільярдам гривень  - вільних залишків бюджетних коштів на рахунках лишилося 1 984 959 200 грн.  Якби ці кошти, що обласні чиновники за цілий рік не зуміли спрямувати на ті програми, на які вони виділялися, зберігалися не просто «в скляних банках», а на депозитних рахунках державних банків, обласний бюджет Київської області заробив би на відсотках до цих депозитів 85 млн.грн. щонайменше. (Детальніше про це  я говорила в матеріалі від 15.02.2017 р. «Не змогли підняти з землі гроші»).

На що б витратили ці 85 млн. грн. якби спрямували б їх на медичні потреби Київщини? Подивіться на ці жахливі дані. УВАГА - третина населення Київщини стоїть на кардіообліку. В Київській області з 1 700 000 мешканців 454 000 осіб знаходяться на обліку у зв’язку із серцево-судинним захворюваннями. Майже півмільйона громадян з усіх зареєстрованих в Київській області людей мають захворювання серцево-судинної системи.

А в той же час Київська область не має фінансування черги хворих навіть на банальне стентування. Це при 2 мільярдах неосвоєних коштів в минулому році. Певно, ми є регіон із найзаможнішими жителями, які просто не потрібна матеріальна допомога від обласної державної адміністрації.

В Київській області потребують стентування 2 000 мешканців області - це офіційні дані обліку хворих на серцево-судинні захворювання. Одне стентування в середньому коштує 60 – 70 000 гривень, які люди всім світом збирають по крихтам аби врятувати людину, що потрапила до лікарні для стентування. Дві тисячі людей потребують процедури, ціна життя для яких 130 млн. грн, 85 мільйонів з яких просто недозаробили, якби зберігали невикористані кошти на депозитних рахунках.

Трохи більше ста мільйонів гривень – й 2 000 мешканців Київщини вже завтра почнуть вірити, що вони мають шанс на життя та живуть в країні, в якій в них є не тільки обов’язки, але й права. В тому числі право на життя.

Й не потрібно кивати на країну загалом або недолугу медичну реформу Мінздраву – Київська область може це зробити сама, просто прийнявши відповідну цільову програму. Вся статистика захворювань серцево-судинної системи є у відповідному департаменті КОДА; черга людей відома, кошти є ще з того року. Але це невигідно владі, тому що так ми дамо адресно гроші людям та медичним установам, допоможемо конкретно, без неофіційних домовленостей .

Київський обласний онкологічний диспансер має прекрасних кардіологів, але для того, щоб вони почали проводити операції зі стентування, забезпечивши в них потребу мешканців Київщини а також надавати допомогу мешканцям з інших регіонів України, їм потрібно купити ангіограф – високоточний апарат для визначення місць закупорки судин та наявності в них тромбів. Ціна питання ангіографу: 40 мільйонів гривень. Що таке 40 млн. грн. при тих залишках, які має обласний бюджет Київщини за 2017 рік? В нас лишилася рівно така сума, 40 млн. грн. державної медичної субвенції, що не освоїли в минулому році й тепер їх просто  з’їдає інфляція. (Детально по сумах вільних залишків коштів я писала кілька в матеріалі від 14.02.2018р. «Недбалість вартістю в тисячі життів»).

Чиновники всіх рангів з усіх виступів та телеефірів кричать про круту  децентралізацію, а в них за спиною вмирають люди від злочинної бездіяльності чиновники-небожителі. Саме так - те, що відбувається зараз в Київській області по відношенню до медицини, охорони здоров’я та освіти з боку розпорядника коштів, яким є  Київська обласна державна адміністрація, це злочин. Злочин перед людьми, мешканцями Київщини. Це не службова недбалість а великий гріх перед Богом, тому що за цією усвідомленою бездіяльністю стоять життя людей. Й ми, депутати Київської обласної ради будемо в цьому  році наполягати, щоб за будь-яких обставин було відкрито фінансування й на програму «Онкологія», й на програму підтримки людей із серцево-судинними захворюваннями.

Тому, коли в нас у Київській області кожного дня вмирає людина від хвороби серцево-судинної системи, будь-то інфаркт або проблеми із судинами, перша відповідальність за ці смерті лежить на головному розпорядникові коштів, Київській обласній державній адміністрації. Не провели роботу із аналізу та виявлення проблемних ділянок, не розробили програм щодо перерозподілення існуючих коштів обласного бюджету на нагальні потреби, не направили гроші, які навіть «вибивати нізвідки» не потрібно. Але найгірше: знали, куди потрібні ці гроші, мали ті гроші на рахунках – та нічого не зробили.

Й нехай ті сотні мільйонів гривень, що облдержадміністрація не зуміла освоїти протягом минулого року, та мільйони незароблених на рівному місці гривень депозитами допоможуть тим конкретним чиновникам з Київської  ОДА, які за це відповідають, на зустрічах з родичами загиблих від їхньої бездіяльності пацієнтів. А жертв своєї власної бездіяльності чиновники із міцно сплячою совістю бачать навкруги себе повсюди. Це наші прості люди, які щодня ходять із ними одними вулицями та стоять в одній черги у магазинах.

Люди, які на своє лихо вважають, що той, хто йде працювати в державну адміністрацію, має високі моральні цінності й зробить все від себе залежне, аби не допустити злочинної бездіяльності та бюрократії.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Новости Киева
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.