Руйнатори МАФІ під «крилом» столичних прокурорів-2

Руйнатори МАФІ під «крилом» столичних прокурорів-2

Як ми і обіцяли нашим читачам, після завершального візиту до Київської місцевої прокуратури №10 повертаємося до теми руйнаторів Міжнародної Академії фінансів і інвестицій, «нешановних» Ігоря та Олени Подолєвих. Нагадаємо, в цій прокуратурі стрімголов штучно розкручують брехливий псевдо-кримінал за заявою шахрайки Олени Подолєвої, яку ще в травні 2015 року Рада ТППУ з тріском вигнала з теплого крісла віце-президента громадського об'єднання українських підприємців. За фінансові афери на пару зі своїм чоловіком, що призвели до фактичного банкрутства МАФІ. З цього приводу ми й подали інформаційний запит керівникові прокуратури Роману Гавришу. І от маємо відповідь…

Головне, що нас цікавило – чому б це кримінал проти Подолевої за розтрату грошей МАФІ правоохоронці поклали під «сукно, а натомість справу «ображеної» шахрайки, чий кабінет, мовляв, «незаконно» пограбували після її звільнення з роботи працівники ТППУ, розкручують чимдуж? Чи не тому, бува, що пани Подолєви після викриття їхніх афер одразу й опинилися під патронатом рейдера Дубового?

І, до речі, в нашому запиті ми просили пана Гавриша не надсилати нам формальні відписки, а влаштувати справжнє інтерв'ю під диктофонний запис та фотозйомку, принаймні, тієї посадової особи, яка від імені керівника шевченківських прокурорів з нами розмовлятиме.

То як гадаєте, шановні читачі, чи дослухалися в прокуратурі до ввічливих прохань представників ЗМІ? Чекати відповіді на це риторичне питання термін, «визначений законом», в мене не було ніякого бажання. То ж через два дні я знов муляв очі прокурорам. Ох, і небагато часу знадобилося сердешним, щоб підготувати формальну відписку, що її мені особисто вручила від імені пана Гавриша прокурор Марина Мельник! Ну, і як водиться, усно слово в слово повторила майже цілковиту нісенітницю з того по-чиновницьки дурнуватого папірця. Звісно ж, ніяких диктофонів чи фотоапаратів! Як чорт ладана, бояться наші прокурори оцих засобів журналістів та й взагалі громадськості.

І жодного конкретного питання на наші відповіді. Особливо «порадувала» реакція на наше прохання зустрітися з прокурором Богданою Гордієнко, яка опікується брехливою справою за заявою шахрайки Подолєвої. Мовляв, згідно закону та наказу ГПУ звертайтеся, шановні, упродовж дня відповідно до затвердженого графіку прийому громадян.

Ну, невідомо, мабуть, нашим прокурорам, що отой затверджений графік, за усіма українськими законами про пресу аж ніяк не стосується журналістів, які можуть нагрянути до будь-якої посадової особи в будь-який час. Принаймні, так робиться в цивілізованому світі. Але хто сказав, що Україна – цивілізована країна? Щоправда, ми на собі рвемо сорочку задля того, щоб нас, бідолашних, туди узяли.

А єдине корисне, що ми дізналися з отої прокурорської відповіді, так це те, що якраз справедлива кримінальна справа проти пані Подолєвої за привласнення коштів МАФІ за заявою Торгово-промислової палати в особі вищезгадуваного вузу до прокуратури ще не дійшла. Вона, виявляється, усе ще вкривається пилом в стінах слідчого відділу міліції Шевченківського району.

Не задовольнившись нахабною формальною відпискою, я, чорт з ним, в день, коли приймала громадян прокурор Гордієнко, офіційно прийшов до неї на прийом. Та й задав оте саме питання, що й в нашому запиті було на ім'я Гавриша. На якій же це підставі пані Гордієнко розкручує завідому шахрайську брехню Подолєвої, коли в міліції ніякого криміналу не виявили? І що такого, ну, вельми цікаво, знайшла там пані Гордієнко. Ще до того, як прокурорша розкрила рота, я вже знав, що вона скаже.

-          Даруйте, шановний, ‑ пробелькотіла Богдана, ‑ але нічого я вам коментувати не буду, оскільки ваше питання стосується слідчої таємниці. Я, як прокурор на посаді, просто не маю на це права! Слідство триває…

-          Будь ласка, пані Богдано, а чи не могли б ви оці кілька речень повторити на диктофон й дозволити зробити ваше фото?

-          Ні, про це не може бути й мови!

Взагалі-то під час спілкування і з прокурором Мельник, і з прокурором Гордієнко більше говорив автор цих рядків. Нічого дивного, нашим прокурорам просто нема було нічого сказати, адже вони  в даному випадку усього лише маріонетки рейдерського замовлення Торгово-промислової палати. Ну, шкода їх, як шкода й «пацюків» з податкової міліції, повної ліквідації якої нещодавно вимагали на могутніх акціях протесту чесні столичні підприємці. Сподіваємося, їхні вимоги почув Президент з усіма найвищими очільниками української держави.

А до прокуратори та й взагалі до усіх правоохоронців на чолі з суддями з вимога в усіх чесних людей одна. Допоки усі вони, разом узяті, залежатимуть від політичних пройдисвітів, не буде ладу в нашій державі. І нікуди нас в Європу не візьмуть. Звичайно ж, перш за все громадськість має прибрати з олімпу не стільки прокурорів, скільки безсовісних нардепів на кшталт Кужель, які чомусь вірою та правдою прислуговуються рейдерові, розсилаючи брехливі запити до прокуратури та інших правоохоронних органів щодо ТППУ.

І ось про це я і говорив з Мельник та Гордієнко, принагідно в подробицях й просвітивши обох щодо зухвалого рейдерського захоплення ТППУ з подачі «одеського жигана в крокодилячій куртці», бандита Олександра Дубового. Є таке поняття в сучасній журналістиці – інформаційний «тролінг». Мистецтво доведення інформації до негідників. І це нам вдалося в прокуратурі повною мірою. А взагалі-то, прокуратура наша сучасна українська  ‑ це щось… Ну, не суворі дядьки там з вусами та у формі в прокурорах ходять, а  молоді дівчиська модельної зовнішності. Як вони потрапили на ці «хлібні» посади – мабуть, запитання риторичне.

А щодо «тролінгу», то цим вже напряму займається громадськість в особі сміливих та чесних журналістів й стосовно особисто бандита Дубового. Якого вже поступово залишають один на один з громадськістю майже всі його лобісти від влади. А відтак, вже стає зрозуміло, що не бачити рейдерові крісла президента ТППУ, як власних вух без дзеркала.

Ось таке викликає радість!!

Георгій КАРПОВ.