Фінансування заходів щодо поліпшення умов і охорони праці

Висновки вивченої інформації

Дослідивши інформацію щодо фінансування заходів для поліпшення умов охорони праці можна зробити такі висновки: згідно 21 статті Закону України “Про охорону праці”: фінансування охорони праці здійснюється власником. Працівник не несе ніяких витрат на заходи щодо охорони праці. На підприємствах, в галузях і на державному рівні у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку створюються фонди охорони праці. Такі ж фонди можуть створюватись органами місцевого і регіонального самоврядування для потреб регіону. На підприємстві кошти вказаного фонду використовуються тільки на виконання заходів, що забезпечують доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві. Кошти галузевих і державного фондів охорони праці витрачаються на здійснення галузевих і національних програм з питань охорони праці, науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт. Витрати на заходи щодо поліпшення умов і охорону праці можна поділити на: - витрати, пов'язані з відшкодуванням потерпілим втрат внаслідок травм і професійних захворювань; - витрати на компенсацію за роботу в несприятливих умовах, що не відповідають санітарним нормам (пільги за важкі і шкідливі умови); - витрати на попередження та профілактику травматизму і професійних захворювань; - витрати на ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків; - витрати на штрафи та інші відшкодування. До капітальних вкладень і експлуатаційних витрат відносять одноразові та поетапні витрати на: - створення чи оновлення основних фондів працеохоронного призначення; - вдосконалення техніки і технології виробництва з метою поліпшення умов і охорони праці. Оцінка соціально-економічної ефективності працеохоронних заходів здійснюється на підприємствах усіх форм власності, у тому числі на робочому місці, дільниці, в цеху Вона може визначатися також по галузі та в державі в цілому. За порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці і представників професійних спілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, відповідальності згідно із законом.