Ніхто часом не знає, як здолати бюрократичну систему? Шукаю варіанти

Що ще треба зробити, аби чиновники нарешті повернулися обличчям до простих людей.

Київська обласна державна адміністрація відповідно до статті 22 Державного бюджету України є розпорядником коштів обласного бюджету. Від її дій залежить своєчасність прийняття фінансування тих чи інших програм.

Наприклад, ми зараз говоримо про програму «Назустріч дітям», яка працює в Київській області. Для того щоб ми могли здійснювати фінансування по цій програмі, Київська ОДА має подати відповідний проект рішення із розпорядженням губернатора про затвердження цієї програми. Перелік заходів по цій програмі депутати Київської обласної ради мають проголосувати і після цього має  розпочатися фінансування. В цій програмі: допомога сім’ям учасників АТО – підтримка, пряма допомога, різні пільги у вигляді оздоровлення дітей. В цій програмі оздоровлення взагалі всіх дітей, які потребують допомоги в Київській області. Тобто програма соціально важлива!

Зараз на вулиці кінець лютого. До цього часу Київська обласна державна адміністрація не подала цю програму на розгляд Київській обласній раді. Причина незрозуміла. Тобто виходить, що розрив владних повноважень, який існує між адміністраціями і радами, породжує проблеми несвоєчасного фінансування тих чи інших соціальних заходів. Це стосується всього: програма підтримки спорту, програма охорони здоров’я... Що відбувається?

Київська обласна державна адміністрація має оперативно реагувати на зміни. Наприклад, ми розуміємо, що, для того щоб профінансувати захід, особливо такий, який потребує тендерних процедур, нам треба мінімум 2-3 місяці. Це термін на: підготування тендерної процедури, оголошення, укладання договору тощо. Тож ми повинні плануватися так, що для того щоб профінансували важливі для області програми, ми маємо вже в лютому місяці їх затвердити і в березні почати працювати над ними в департаменті. Але до цього часу Київська обласна державна адміністрація не подала Київській обласній раді ЖОДНОЇ програми на погодження.

Наразі маємо картину: з 26-ти програм, які діють в Київській області, в минулому році були профінансовані десь на 30% і основна причина – такі дії розпорядника коштів (КОДА).

Ситуація досить патова і ми говоримо – криза влади, влада має реагувати. Мають змінюватися стандарти, й Київська обласна державна адміністрація зобов’язана планувати наперед відповідальність по тих чи інших соціальних програмах.

В минулому році ми мали практику, коли голосували за розподіл субвенції на придбання квартир учасникам АТО. Чому це відбувається в кінці грудня? Чому проект цього рішення подається за дві години до початку сесії? Відбувається що - Київська обласна державна адміністрація прикривається соціальною потребою, виходить і каже: «Депутати не голосують!» Але депутати насамперед мають дотриматися регламенту, щоб прийняте рішення по цьому проекту  було законним. Тому що, коли людина набуває квартиру, це вже її власність, гарантована державою, ми маємо забезпечити законність прийняття рішення. Якщо нам проект рішення заходить на Київську обласну раду не в повному обсязі без відповідного розпорядження, будь-яка третя особа може його оскаржити. Це стосується всіх заходів. Ми можемо зараз неправильно проголосувати за програму, завтра комусь не сподобається, наприклад, як відбувається тендер по придбанню путівок в рамках цієї програми, третя особа піде до суду і скасує фінансування по ВСІЙ програмі.

Тобто це вже спільна відповідальність адміністрації и ради. Насправді, для чого перетворювати соціальні питання в політику – я не розумію. Не можуть бути соціальні питання заручниками політичних відносин між адміністрацією і радою. Або чиновники тоді повинні виходити й відверто казати: «Ми неспроможні… Не можемо подати, або не готові».

Питання в тому, що нема персональної відповідальності за це. Не працює програма - страждають люди.

Я закликаю усіх причетних зробити зі свого боку все можливе задля спільного пошуку шляхів порозуміння, аби нарешті зрушити ситуацію з мертвої точки.

Миру усім нам!