СКІЛЬКИ КОШТУЄ І ЩО ЗАГРОЖУЄ ЗБЕРЕЖЕННЮ БІЛИЧАНСЬКОГО ЛІСУ?

Рік тому на території Києва був створений найбільший у світі національний природний парк. Що зроблено за рік для збереження цінного лісового фонду? Чи зупинилися спроби земельного рейдерства? Чи зупин

У четвер, 7 травня о 12:00 у прес-центрі «Укрінформ» відбулася прес-конференція активістів, екологів та представників влади щодо проблем та перспектив створення природоохоронної зони на території Біличанського лісу, який вдалося врятувати від розкрадання та забудови у минулому році.

Першого травня 2014 р. був підписаний Указ Президента України № 446/2014 "Про зміну меж національного природного парку "Голосіївський", яким до території національного парку приєднано 6462,62 га лісів Святошинського лісопаркового господарства, що займає територію в межах столиці України м. Києва від вулиці Генерала Наумова до річки Ірпінь (з заплавою ріки і водоохоронною зоною включно) і від Житомирського шосе до автомагістралі Київ-Ковель з малими річками Нивка і Любка в тій їхній частині, що протікає через територію Біличанського лісу. 

Таке рішення стало можливим завдяки неймовірним зусиллям громадян, активістів та журналістів, які протягом семи років боролися із казнокрадами та забудовниками. Зазіхання на привласнення Біличанського лісу розпочалися ще у 2008 р. Коцюбинською селищною радою, яка зрештою вирішила розширити межі селища до 4 тис. га за рахунок київського лісу та отримала підтримку цьому злочину у облраді та судах. Ліс перебував на межі знищення останні роки і активісти не раз відбивали атаки забудовників та псевдовласників, коли ті починали будівельні роботи.

Що відбулося за рік після підписання указу? За інформацією адміністрації НПП «Голосіївський», внесені зміни до положення НПП та подано запит на виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для розроблення плану проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) земельних ділянок без вилучення. Окрім того, працівники наукового відділу розпочали вивчення пам’ятки природи загальнодержавного значення «Романівське болото» та у процесі налагодження зв’язків із землекористувачем - КП «Святошинське лісопаркове господарство».

Небагато. Для киян високий природоохоронний статус Біличанського лісу маловідомий. Попереджувальних знаків не встановлено, а заборона на ведення господарської діяльності вельми умовна, оскільки не визначені межі парку. 9 квітня цього року невідомі вирубали частину лісу під забудову з боку Гостомеля. Як з’ясувалося, Гостомельська селищна рада виділила земельні ділянки на території 1,5 га., яка належить НПП. Вирубка була зупинена місцевими жителями та активістами, а прокуратура подала до суду 10 позовів про скасування рішень Гостомельської ради. 

Крім того, Коцюбинська селища рада не полишає сподівань розширитися за рахунок нацпарку. Починаючи з червня минулого року, селищна рада у тандемі із Київською облрадою намагалися затвердити нові межі Коцюбинського на території у 4 тисячі гектарів. Таке рішення спричинило конфлікт між Київрадою, яка ініціювала створення робочої групи, але, на жаль, не змогла досягти ніякого консенсусного рішення. Більше того, у Коцюбинському повним ходом йде будівництво високоповерхівок на 10 тис. квартир на обмеженій території без урахування інтересів громади. Штучно збільшується населення селища на фоні повної відсутності інфраструктури. Це безумовно спричинить соціальний колапс, на фоні якого згодом і будуть висунуті територіальні претензії на розширення знову і знову. Забудовники наразі планують провести каналізацію прямо через територію нацпарку, уздовж раніше роздерибанених ділянок. Такі робити потребуватимуть вирубки дерев та знищення частини лісу.

Натомість цей ліс має надважливе значення для підтримки екологічної безпеки столиці України. «Відповідно до дослідження, проведеного Інститутом ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, цей ліс має ключове рекреаційне значення для усього Київського регіону. І саме цей ліс частково зупинив хвилю радіації, яка йшла на Київ після Чорнобильської катастрофи, продовжує долати наслідки цієї катастрофи і залишається для столиці стратегічно важливою буферною зоною й рекреаційним ресурсом. Згідно з законом, це - природоохоронна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність», - зазначив Андрій Скіпальський, активіст, голова правління ГО «Життя».

На фоні загального позитивного рішення екологи говорять про дві основні проблеми майбутнього нацпарку: береги та заплави річки Нивка, які не включені до природоохоронної зони та колишня військова частина з територією у 147 га всередині лісу на якій забудовник Хмельницький збирався будувати технопарк «Біонік Хілс». Заплава річки Нивка належить Інституту рибного господарства, який змінив цільове призначення земель та віддав під забудову десятки гектарів.

«На виду у киян - величезна пляма вже помітна із вікон багатоповерхівок на вул. Ушакова та Уборевича – забудовники знищують екосистему заплави річки Нивка. Вони винищили та вирізали все живе на 16 га унікальних плодючих земель, згребли на 2 метри вглибину 5 гектарів торфу та чорнозему у величезні терикони. Вони засипають утворені котловани піском та будівельним сміттям. Вони змінюють та каналізують русло річки, приречуючи її згодом на смерть. Поки забудовники не пішли далі, необхідно терміново включити заплаву р. Нивки до новоутвореного нацпарку, як таку, що є цілісною екосистемою всього природного комплексу» - зазначили голова Громадського комітету збереження Біличанського лісу Вероніка Агєєва.

У підсумку маємо найбільший національний природний парк на території мегаполісу у світі, але як завжди, влада потребує, напевне, громадського тиску для подальшого збереження лісу для майбутніх поколінь. Є кілька причин того, чому і досі продовжуються зазіхання на землі Біличанського лісу:

·         м. Київ досі, з 1991 р. не має встановлених та узгоджених ВРУ меж. Тому напади та вирубки можуть продовжуватися, і не тільки на території Біличанського лісу.

• НПП «Голосіївський» не виніс нові межі парку в натуру з причини відсутності фінансування з боку держави.
• Корумповане керівництво сільських рад та депутати продовжуватимуть роздавати землі лісового фонду, як найшвидший спосіб особистого збагачення.
• Коцюбинська сільська рада стимулює агресивну забудову селища, що у короткостроковій перспективі призведе то соціального вибуху.
• Селищні ради використовують учасників АТО та їхні сім’ї для прикриття дерибану землі.

Отож, як бачимо, для збереження Біличанського лісу і надалі потрібно прикладати значних зусиль громадськості та державних органів влади.

                Довідково: Відповідно до Закону України «Про природно – заповідний фонд України»,  національним природним парком вважається «природоохоронна установа загальнодержавного значення, що створюється з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів…, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну та естетичну цінність». Територія національного парку знаходиться у державній власності та охороняється від більшості типів людської діяльності і техногенного забруднення, водночас, за своєю оздоровчою функцією, нацпарки відкриті для відвідування туристами, хоч і з певними умовами перебування. Національні парки, зазвичай, зберігають природні комплекси з унікальними екосистемами, тому закон дозволяє їх використовувати виключно в природоохоронних, науково-дослідних, рекреаційних та освітньо - виховних цілях, суворо забороняючи здійснення на їх території господарської та іншої діяльності. Також парки, офіційно визначені як національні, вважаються природоохоронними територіями категорії II і охороняються згідно з нормами Міжнародного союзу охорони природи.