Про баштовий кран у кожному дворі

Чи передбачається новим Генпланом тотальна забудова міста?

Чи передбачається новим Генпланом "тотальна забудова міста, збільшення щільності забудови на 50%, баштовий кран у кожному дворі, з порушенням чинного законодавства і Генплану-2020 та без жодного історико-містобудівного обґрунтування" ?

Упевнено відповідаю, що такі висловлення з’являються в газетах та у мережах внаслідок нерозуміння їх авторами різниці між поняттями ресурсної можливості території та ущільненням забудови, а також необізнаності з європейськими принципами планування крупних міст в ХХІ сторіччі.

Ресурсна можливість міста щодо збільшення у 1,5 раза обсягів житлової забудови – це зовсім не ущільнення забудови з розміщенням нового будинку у кожному дворі, а збільшення площі сельбищних територій за рахунок внутрішніх резервів.  

Згідно з новим генпланом сельбищна територія збільшується за рахунок так званих коричневих земель міста (за європейською термінологією) тобто занедбаних індустріальних зон, земель бувших радгоспів, виробництв, що припинили діяльність, пустирів, існування яких становить соціальну та екологічну небезпеку. Усього внутрішні територіальні ресурси Києва, які новий генплан повертає громаді міста,  складають 8081га.

Передабачається використати 4100 га зазначених ресурсів під житлову та громадську забудову, 865 га – промислових та комунально-складських територій, 2300 га для зелених насаджень загального користування, 1570 га для розвитку вулично-дорожньої мережі та інженерної інфраструктури.

Крім того у генплані надаються пропозиції щодо резервування територій на півдні –  Осокорки Південні для будівництва соціального житла, на заході – включення в перспективі після проведення референдуму селища Коцюбинське, на півночі -  створення резервного регіонального водозабору на острові Великий. Територія Києва згідно з проектом нової міської межі, який подано на розгляд Верховної Ради України, збільшиться на 1416 га. Ці пропозиції проходять остаточні узгодження по окремих ділянках з місцевими радами.

Крім того розглядаються як внутрішній комунальний резерв території кварталів 5-поверхової індустріальної забудови. До речі, це спадкоємне рішення генплану-2020, яке не було реалізоване. Старі панельні 5-поверхівки необхідно поступово замінювати нової забудовою. Якщо не буде більш намагань збільшити територію Києва у 2 рази, то інвестори займуться «хрущовками», поліпшенням стану забудови. Міська влада з свого боку опрацює можливості пільгового режиму для територій комплексної реконструкції.

В місті також біля 4 млн.кв.м. незавершеного будівництва, яке слід завершити наступними роками.

Мусимо порадити нашим опонентам, які хочуть вдвічі збільшити територію міста без згоди сусідів, вивчити документ ЄЕК ООН «Просторове планування. Ключовий інструмент розвитку та ефективного управління з наданням особливої уваги країнам з перехідною економікою», прийнятий у  2008 р. в Женеві, в якому чітко рекомендовано дотримуватися компактного принципу територіально-просторового розвитку, запобігати територіальному «розповзанню» великих міст за рахунок поглинання прилеглих територій.