Два ненажерливих клани крадіїв та "розтягаїв" і розпластана Україна

21 квітня 2012, 12:37
Власник сторінки
Журналіст, письменник
0
8024

. Народ України лише тоді отримає шанс на розбудову держави, коли на виборах усуне від влади олігархічні "бригади" ПР і БЮТ, проголосувавши за нові політичні сили - "Свободу", партії Гриценка і Кличка

Учора по одному з московських телеканалів НТВ показували фільм із серії "Следственный комитет".  І був там такий прикметний епізод. Начебто голова одного з думських комітетів  прихопив у кабінеті слідчого, який заарештував і веде кримінальну справу проти відомого в країні правоохоронця, якого  буцімто  упіймали на "гарячому". Усі експертизи, факти показують, що відчайдушний "герой і безстрашний рятівник людей" насправді був удатно замаскованим банальним перевертнем у погонах. Але це  багатьох улаштовувало. Передусім, мабуть, фінансово. Завдяки тіньовим прибуткам мав він усюди покровителів. Навіть у держдумі.


-Ти знаєш, хто я такий? – кричав розгніваний парламентарій. – Я пишу закони для тебе…


- А я їх сумлінно виконую, - відповідає слідчий. – І в ситуації з вашим протеже, насамперед…


У кіно, звичайно ж перемагає добро. Не завжди подібне буває в житті?


Я подумав про це тому, що за кілька годин до цього прочитав цікаво вибудувану статтю народного депутата України від БЮТу Сергія Терьохіна "Орлеанська Діва або чорна вдова" (публіувція  "Української правди"). Гадаю, ви здогадуєтесь про кого це. А там, можливо, й не повірите, але почитаєте – переконаєтесь, точнісінько  той самий мотив, що й у фільмі – один в один.


Виволочуючи зі сторінки в сторінку слідчого на прізвище Горбик, який веде нову справу проти Юлії Тимошенко, парламентарій, як кіношний негативний герой через абзац-два тоненько, але вельми впевнено  підкреслює, наголошує, не забуває акцентувати – так хто ж є автором цього закону, коли не я. Себто, кому краще, мовляв, як не мені, батькові закону, розуміти, як правильно застосовувати його? І коли вже я кажу, що там криміналу немає, то до цього, мовляв, треба таки прислухатись.


Думаю, що Феміда харківського розливу навряд чи зважить на це, чи врахує подібне. Та й з якого б це дива? У неї своє прочитання, своя внутрішня мотивація закону. Одне вбачається чітко і однозначно: цього разу Орлеанську Діву, із творів Сергія Терьохіна, таки прихопили добре.  Не дарма ж німецький фахівець, директор клініки "Шарите", професор неврології Карл Макс Айнхойпль заявляє, що причиною хвороб пані Тимошенко є... страхи. 

 
Думаю, що з цього нам не можна ні радіти, але й не сумувати.   Шкода жінку. Але так уже побудоване життя: у ньому за все треба платити, і кожен сам є коваль власного щастя. Або як сказав цими днями один народний депутат, якщо, мовляв, знаєш про своє чорне охвістя, тоді не ходи в політику.


Не може вічно жити Україна ілюзією, що є поганий Янукович і на протипачу йому - свята леді Ю. Рятівниця й спасителька держави. В якої на рахунку в банках лише 900 гривень. Що в неї команда ангелів. Знаємо ми і убивць з БЮТівськими мандатами  лозинських, і протиправних забудовників Києва куровських, і вихідців з цієї політичної сили - майстрів добряче погріти руки на тендерних операціях.


Відомо й те, що БЮТ це вулик із виплоду різномастих тушок. А тут нова відвертість з’явилася від Анатолія Гриценка, який краще ніж будь-хто інший розуміється  на діяльності підрозділів міністерства оборони. Так ось він авторитетно стверджує, що в кримінальному переслідуванні екс-першого заступника міністра оборони В. Іващенка  винен один із членів фракції «БЮТ-Батьківщина» у Верховній Раді, який також є міністром тіньового кабінету міністрів. Саме він, мовляв, підбив виконуючого обов’язки міністра оборони грубо порушити чинне законодавство, а сам заховався у кущі.


У той же час ми всі аж надто добре знаємо, засвоїли за два останніх роки, хто такі донецькі "професіонали". Що вони дають народові, і скільки беруть собі. Як керують на місцях і управляють державою. Як знищують усе українське в Україні і до якого міжнародного берега горнуть на галерах.


Іще більш зриму картину цього клану зсередини цими днями подала журналіст Тетяна Чорновіл на сайті ОРД. Почитаєте - зрозумієте, хто складає бойову основу ПР.


Отже, Україну розпластали, поклали на коліна дві політичних "бригади" олігархічних рвачів і "розтягаїв". Донецькі і білосердечні. Різниці між якими, як на мене, - абсолютно  ніякої.


І хай уже дарує пані Тимошенко, що під мури Качанівської колонії та харківські суди не біжать звідусіль люди, окрім штатних працівників штабів та офісів рідної партії. Та "вахтові бригади"  народних депутатів із фракції БЮТ. Цим, зрозуміло, як ніколи раніше, треба нині світитися на мітингах та акціях на захист ЮВТ, і навіть голови підставляти під труби, котрі, як стверджує міліція, самі понад гуртами людей літають…


Їм же ж потрібні номерні  місця у прохідній частині партійних списків  завойовувати.  Тут кожне поранення, це ще крок-два до початку списку, а значить до заповітного значка нардепа нової каденції  А ось простий народ не йде, не біжить  поплакатись, чи покричати під тюрму, чи лікарню, хоча нинішня влада, ніде правди діти, довела вже його до повного зубожіння: за даними  ООН понад 80 відсотків населення України проживає  за межею бідності.


80% - це, іншими словами, -  чотири з п’яти громадян під загрозою голоду.


Ось ці четверо мали б, напевне, бути під заґратованими вікнами в’язниці лідерки опозиції. Вимагати її негайного звільнення, повної  свободи. Проте, як бачимо,  не видно тут жодної простої людини. Усі лише платні актори.  І це, мабуть, від того, що люди зрозуміли – дві "бригади" з’ясовують поміж собою стосунки, а у мужиків чуби тріщать.


Дві "бригади" – одна достойна іншої. Завтра переможуть біло-червоні й усе буде те саме, з переворотом на сто вісімдесят градусів . Замість Тимошенко на нари сяде Янукович, якщо дочасно не втече за кордон, і він також не буде зводитись на ноги, болітимуть побиті на тенісних кортах коліна.  Ганна Герман, як і раніше було, звично кричатиме в мікрофони, що кожен день правління Ю. Тимошенко наближає Україну до її кінця. Геть забувши про те, що вони творили на чолі з Віктором Федоровичем та Миколою Яновичем…


Ні, це вічне  білчине колесо потрібно силоміць, волею виборців, уже 28 жовтня ц.р. просто таки зупиняти. І щоб мене не зарахували до "противсіхів", зазначу – потрібно ставку роботи на нові, свіжі, на прогресивні  сили суспільства. А вони в Україні є, уже підросли. Саме життя їх виштовхало на авансцену. Режим Януковича їх загартував…


Це, передусім, всеукраїнське об’єднання "Свобода". Політична сила, котра, як мені здається, надто швидко і вміло поставить усе на свої місця. Піднесе в Україні на необхідну висоту притоптані донецькими табунами українську мову, культуру, бо саме це є душею нашого народу. Не може жити держава без національної душі. Погодьтесь…


Доб’ється того, щоб на перше місце в роботі урядовців, державних службовців вийшли проблеми дотримання суверенітету, недоторканності кордонів, професійної, а не кланової (як наприклад, донецької) відданості, вірності інтересам  української держави. Тут як анти приклад може слугувати випадок із депутатством, а тепер і з призначенням на посаду міністра оборони п. Саламітна. За такі випадки потрібно судити всіх, хто зраджував Конституцію, порушував закони держави.


Варто підтримувати, голосувати за них, як за зрілі політичні сили - за партії Анатолія Гриценка,  Віталія Кличка.
Щоправда, ще не відомо, в яких форматах вони підійдуть до виборів, Але думається, що в їх керівників вистачить кебети не завести свої громади до братської могили "Батьківщини".


Месежі Ю. Тимошенко з-за ґрат про те, що всім-всім треба конче  гуртуватися  докупи, загалом мовбито й правильні, але вони насамперед  чітко спрямовані на декілька виграшних позицій особисто щодо себе любимої.  Адже в розумінні Юлії Володимирівни, як не важко це зрозуміти,  йдеться про об’єднання на основі саме її політичної сили. А що це означає?


Перше. Що за рахунок інших  політичних сил укріпиться  загалом розбалансована, з підірваним авторитетом  у народі партія "Батьківщина". Та котра два з лишнім роки прожила без будь-якої модернізації, без  урахування уроків минулих поразок.  Із тим самим баластом помилок і великим загоном рвачів, які нині приховалися у кущах, поки порядкують донецькі, але завжди готові під старими штандартами кинутися захоплювати владу.  Все повернути на старі колеса.


Погодьтеся: цікава одеська штучка виходить. ЮВТ знає, що робить, до чого закликає.


Друге. Об’єднання всіх бездумно під проводом "Батьківщини", а тепер і "Фронту змін", це є сильний сигнал для Європи і США про те, що саме ЮВТ була і залишається головним лідером опозиційних сил в Україні. Це чітко вказує на те,  хто завтра має бути на чолі держави, щоб далі утверджувати двопартійність, навіть двополярність в Україні. Себто, далі продовжуватиметься роздирання держави за політичним поділом.  Донбас і південь уже ніколи не признають ЮВТ за лідера нації. Це означає – ще більш поглиблений розкрай, сум’яття, невизначеність. 

 
Чи це нам потрібне, чи цього ми прагнемо?


І нарешті третє. Робиться все для того, щоб усім довести, доказати:  саме Вона, і тільки Вона, не залежно де знаходиться – на суддівському тапчані горілиць, чи в партійному офісі,  керує спротивом режиму В. Януковича.
Усе  разом узяте свідчитиме лише про одне – це є продовження для України неформальної двопартійності, яку встановили поміж собою БЮТ і ПР. І які з допомогою корупції, казнокрадства розривають, уже догризають бідну нашу Україну.  І від перемоги опозиції на чолі з Тимошенко нічого не зміниться. Ситуація тільки загостриться.


Як на мене, то головне завдання українського народу на наступних виборах полягає в тому, щоб із політичної арени усунути  всіх нинішніх динозаврів. На їх місце мають прийти креативні молоді політичні сили з сучасними поглядами на життя. Тому вперед насамперед мають іти національно свідома "Свобода", молоді партії Анатолія Гриценка та Віталія Кличка. І тих, кого Бог покличе нинішньої осені....

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Журналисты
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.